Єжи Клочовський, Павел Єсіна. Zakorzeniony kosmopolita. Ihor Szewczenko w rozmowie z Łukaszem Jasiną

Серпень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
111 переглядів

Lublin: Instytut Europy Środkowo-Wschodnej, 2010.

Традиція великих біографічних інтерв’ю у книжковому форматі є питомою для Польщі – можна згадати хоча б рецензовані у «Критиці» книжки-інтерв’ю з Богданом Осадчуком (2010, ч. 5–6, с. 6) або Яном Новаком-Єзьоранським (2005, ч. 12, с. 31). Торік до цих видань долучилася випущена в Любліні книжка «Закорінений космополіт». Це запис бесід з Ігорем Шевченком (1922–2009) – знаним візантиністом, мовознавцем, професором Гарвардського університету (і багаторічним членом редколеґії «Критики»), що їх у 2007–2009 роках провадив Лукаш Ясіна. Про те, як постала книжка, про головного її героя – його вдачу та фахові зацікавлення розповіли у вступному слові професор Єжи Клочовський і Павел Єсіна.

Спогади видатного науковця про власну родину, про дитинство та юність і подальшу професійну діяльність вплітаються у ширший історичний контекст – оповідь про умови життя українців у міжвоєнній II Речі Посполитій, сприйняття в їхньому середовищі керівників III Райху, ставлення до радянсько-німецької війни з огляду на прагнення відродити українську державність, життя українських інтелектуалів-еміґрантів після Другої світової війни тощо.

Нащадок уенерівських еміґрантів Ігор Шевченко, на противагу до багатьох однолітків, сприймав свою українську ідентичність не через ворожість до польської держави. Навпаки, каже Шевченко, Польща «дала мені частку того, чим я є!». В елітарному ліцеї Адама Міцкевіча майбутній історик не лише здобув якісну середню освіту з добрим баґажем знань, а й особисто познайомився з багатьма польськими інтелектуалами, з якими його життєві шляхи не раз перетинатимуться й надалі. Тож не дивно, що під час Другої світової війни, навчаючись у Німецькому Карловому університеті у Празі, майбутній науковець співпрацював із польським підпіллям й неприязно ставився до ОУН.

Серед сюжетів післявоєнної доби українського читача привабить історія появи українського перекладу памфлету Джорджа Орвела «Animal Farm» – саме Ігор Шевченко переклав «Колгосп тварин» і навіть умовив автора написати передмову до першого іншомовного видання його твору. Надзвичайно важливими є роздуми історика про становлення та розвиток славетного Українського Наукового Інституту у Гарварді, зокрема про його здобутки серед подібних польських чи російських наукових установ у США, і взагалі міркування про українську науку в США та її визначних представників – наприклад, близького йому сходознавця Омеляна Пріцака. Не оминає Шевченко й історії написання та публікації його найвідомішої у нас праці «Україна між Сходом і Заходом».

Приємно відзначити надзвичайно ретельно складений науковий апарат книжки – навіть не надто обізнаним із багатьма персоналіями української та польської історії читачам він дає змогу орієнтуватися у тексті, не гублячи логіки викладу.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Розділи рецензій