Маріуш Коженьовський. За Золотими ворітьми. Суспільно-культурна діяльність поляків у Києві в 1905–1920 роках

Березень 2016
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
369 переглядів

Переклад з польської Андрія Павлишина
Київ: Дух і Літера , 2015.

Монографію написано за результатами досліджень історії поляків у Росії під час Першої світової війни, що їх здійснюють науковці з Люблінського університету під керівництвом Марека Мондзіка. Маріюш Коженьовський розглядає аспекти діяльности польської громади Києва в 1905–1920 роках, коли в місті постали потужні осередки польської ідентичности. Поняття «польська спільнота» дослідник розуміє як загал поляків, які жили й працювали на національній ниві в Києві, а також біженців із Королівства Польського й Галичини протягом означеного періоду.

Дослідження ґрунтується на вивченні документів і публікацій у пресі з архівів та бібліотек Литви, Польщі, Росії, України, а також спогадів і записів київських поляків, що їх видало лондонське товариство «Гурт киян».

У першому розділі «Київ та його польські мешканці» проаналізовано причини зростання кількости польського населення Києва від кінця ХІХ століття, коли місто стрімко ставало адміністративним, промисловим, науково-освітнім центром Південно-Західного краю Російської імперії. Феномен польського Києва відтворено за статистичними розвідками, спогадами поляків, відгуками про місто в польських виданнях.

Коженьовський розглядає діяльність інституцій, які втілювали програму «польської справи» в різних галузях під час Першої світової війни. Це Римо-Католицьке благодійне товариство з надання допомоги нужденним полякам, Київська філія Польського товариства допомоги жертвам війни, Центральний громадський комітет ґуберній Королівства Польського, Польський комітет санітарної допомоги, Польський львівський рятувальний комітет, Київська окружна рада (розділ «В дусі альтруїзму»).

Матеріяли розділу «Задля освіти громадян» окреслюють особливості розвитку польської освіти в Києві та за його межами до початку й під час Першої світової війни, а також у 1918–1920 роках. Науковець зазначає, що успіхи у сфері шкільництва, зокрема створення Польського університетського колеґіюму в 1917 році, сприяли порозумінню тогочасних поляків між собою.

У розділі «Польські видавництва та преса» йдеться про польську пресу на Наддніпрянщині й тематику видань у 1905–1914, 1914–1917 та 1917–1920 роках. Діяльність мистецьких, суспільних товариств і молодіжних рухів представлено у розділах «Громадська і культурна діяльність» та «Молодіжні організації». Коженьовський зауважує, що саме 1917–1918 роки були плідні для громадських ініціятив, які сприяли національному усвідомленню поляків і збагачували національне розмаїття Києва.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Книжку історика Дмитра Вирського, спеціяліста з річпосполитської ранньомодерної історіографії,...
Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Книжка Романа Подкура є черговим виданням із серії «Студії з регіональної історії: Степова Україна...

Розділи рецензій