Юлія Булаховська, Петро Ротач, Григорій Майфет.... З любов’ю і болем. Спогади про Павла Тичину

Березень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
123 переглядів

Київ: Міленіум, 2005.

Збірник умістив понад сімдесят текстів більш ніж п’ятдесятьох авторів – сучасників поета, його друзів і тих, хто мав честь «обідати у Павла Григоровича»; учасників літературного та культурного життя, серед яких і ті, кого Тичина «благословив» у літературу; родичів поета й людей, яким він допоміг. Поміж спогадів майже без коментарів уміщено вірші, присвячені Тичині (Євгена Маланюка, Миколи Хвильового, Петра Карманського, Михайла Драй-Хмари та інших), а також записи відвідувачів Музею-квартири поета.

Перед читачем Павло Тичина – монументальний і документальний. Монументальний – іще за життя; свідомий своєї монументальности, як і того, що його репліки старанно нотовано, а кожна надіслана листівка потрапить до архіву чи музею. А «документальний» постає перед тими, хто ще не втратив набутого за радянські часи вміння «читати між рядками». Розбіжність у розповідях про одну подію лише підтверджує, що пам’ять фраґментарна й нерідко є продуктом літературного редаґування. Книжку, за бажання, можна читати, як цілком сучасний роман (дарма що під «несучасною» обкладинкою). Скажімо, «літературний сон» Юлії Булаховської міг би позмагатися зі «сновидіннями» персонажів Юрія Андруховича.

Книжка не лише про Тичину. На окрему увагу заслуговують вперше опубліковані матеріяли Петра Ротача про Григорія Майфета й текст самого Майфета «П. Тичина з циклу “Новели неволі”»). Григорій Майфет, якому комуністична влада перекреслила кар’єру й покалічила життя і якому так і не знайшлося після реабілітації місця в Україні, автор першої книжки про поетику Павла Тичини, належить до тих, хто наприкінці життя мав право писати про Тичину ось так – безжалісно, боляче й чесно. Збірник потрібен історикам літератури, текстологам, видавцям (адже повне академічне видання текстів Тичини ще чекає на них). Той же, хто досі не знайшов відповіді на деякі запитання щодо постаті поета... навряд чи їх знайде, але чи ж тільки відповідей шукають у «документах»?

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Редакція Критики ・ Серпень 2018
Спогади історика Ярослава Федорука «На перехресті століть» сфокусовано на постаті львівського...
Ростислав Загорулько ・ Червень 2017
Упорядниця Раїса Мовчан вбачає у збірнику «своєрідне продовження вже закріпленої нашими класиками...

Розділи рецензій