Т. Г. Таирова-Яковлева. Иван Мазепа и Российская империя: История «предательства»

Лютий 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
343 переглядів

Москва: Издательство Центрполиграф, 2011.

Нове дослідження знаної російської україністи Татьяни Таірової-Яковлєвої вочевидь приречене повторити долю її попередніх праць і перетворитися на історичний бестселер. Тим більше, що читачів, уже, на жаль, призвичаєних до ганебної практики в сучасній українській та російській історіографіях, – по кілька разів друкувати те саме дослідження, міняючи тільки назви й обкладинки, – очікує приємний сюрприз: це справді нова праця, а не виданий під іншим заголовком текст, що з’явився 2007 року у серії «ЖЗЛ» під назвою «Мазепа». З попередніх публікацій тут є лише кілька пасажів, а справжня візитівка творчого стилю дослідниці – це вперше впроваджувані у науковий обіг факти з життя гетьмана, ревізія низки історіографічних стереотипів щодо його діяльности, нарешті, спростування з опертям на архівну евристику численних мітів. Серед порушених тем – не лише життєвий шлях Івана Мазепи, а й гетьманство Івана Самойловича, міркування про характер державности Гетьманщини, особливості її внутрішньополітичного становища, розташування сил і політичних уподобань старшинських угруповань за Мазепинської доби тощо.

Окремої уваги варті міркування про вплив Гетьманщини на Московську державу на зламі XVII–XVIII століть. Ця тема, вкрай незадовільно відображена в українській та російській історіографії, стосується не лише культурних впливів, які час від часу аналізували історики XIX–XX століть, а й політичних – і внутрішніх, і зовнішніх. Будучи фактично першопрохідцем, дослідниця вже почасти розглядала ці сюжетні лінії в книжці 2007 року, але в новій праці їх висвітлено ширше.

Серед новацій відзначимо звернення петербурзької фахівчині до одного з найдискусійніших і найменш досліджених питань: стану здоров’я гетьмана. Дослідниця реконструює історію та перебіг хвороб, на які страждав Мазепа, простежує їх вплив на його політичні вчинки й рішення, зокрема напередодні та під час переходу на бік Карла XII. Такий підхід, що його у російській історіографії вже успішно застосував Павєл Сєдов для аналізу правління Фьодора Алєксєєвіча, виявився доволі продуктивним й в аналізі подій української минувшини. Погіршення стану здоров’я гетьмана у 1706–1708 роках, доводить Таірова-Яковлєва, наклало неґативний відбиток на його емоційний стан, а це позначалося на взаєминах з оточенням і коливаннях у політичному курсі. Відтворення «історії хвороби» додає арґументів твердженню про спонтанність антимосковського виступу 1708 року та припущенням, що, йдучи на розрив із Москвою, Мазепа не послуговувався корисливими інтересами еґоїстичного політика.

Родзинкою дослідження є полеміка з колеґами по цеху: українськими та закордонними істориками. Серед тих, із ким Таірова-Яковлєва дискутує, кого виправляє, доповнює, спростовує і піддає критиці, опиняються фактично всі метри історіографії XIX–XX століть та знані сучасні дослідники: Дмитро Бантиш-Каменський, Ніколай Устрялов, Сєрґей Соловйов, Микола Костомаров, Олександр Лазаревський, Павєл Мілюков, Михайло Грушевський, Дмитро Дорошенко, Борис Крупницький, Олександр Оглоблин, Орест Субтельний, Олексій Сокирко, Владімір Артамонов, Ґеннадій Санін та інші.

Щоправда, найцікавішими читачеві можуть видатися ті моменти дослідження, де авторка полемізує із власними тезами і твердженнями, виголошеними в працях 2003 і 2007 років. Хоч це парадоксально, але чим ґрунтовніше дослідниця заглиблюється у вивчення мазепинської тематики, тим більше вона стає схожою на одного з найчастіше критикованих нею метрів минулого – Миколу Костомарова. Той, за його власними спогадами, також зазнавав істотних метаморфоз, досліджуючи добу Богдана Хмельницького, щоразу додаючи щось нове в перевидання монографії, присвяченої постаті цього гетьмана.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Редакція Критики ・ Лютий 2018
Книжку з пера чільної дослідниці ранньомодерної історії України присвячено колоритній постаті...
Ярослава Тимощук ・ Червень 2017
Оповідачка дискутує з героями, коли в їхніх версіях подій з’являються розбіжності. У...

Розділи рецензій