Валерій Падяк, Патриция Крафчик (упор.). Ювілейний збірник на честь професора Павла-Роберта Маґочія: до 70-річчя від дня народження науковця

Вересень 2016
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
370 переглядів

Ужгород, Пряшів, Нью-Йорк: Видавництво В. Падяка, 2015.

Науковий збірник видано до п’ятдесятиріччя наукової праці та сімдесятиріччя від дня народження авторитетного науковця Павла-Роберта Маґочія, який зробив великий внесок у такі галузі науки, як історія України і Центральної Европи, історія та культура карпатських русинів, а також релігія, етнополітика, націєтворення, картографія, бібліографія. Ювілейний збірник показує, наскільки багатовекторні дослідження заклав у своїх працях Маґочій і як вони впливають на сучасних науковців.

У вступі упорядники видання Валерій Падяк і Патриция Крафчик розмістили відомості про професора та уклали фотолітопис життя й наукової та громадської діяльности ювіляра. У першому та другому із чотирьох розділів подано вітальні телеграми та листи до ювілею професора від громадських діячів і дослідників у галузі гуманітарних наук.

Наступні два розділи містять п’ять ювілейних статтей на честь професора і понад сорок наукових студій. У ювілейних матеріялах колеґи та учні Маґочія діляться враженнями та спогадами про життя й роботу професора. Олена Дуць-Файфер згадує наукове знайомство у 1986 році з уже відомим у світі знавцем карпатських русинів та аналізує його внесок у розвиток досліджень карпаторусинства. Тарас Кузьо розповідає про знайомство з професором 1971 року та подальшу творчу співпрацю у наукових центрах Пенсильванії, Нью-Джерсі й Торонта. Надія Кушко в есеї з промовистою назвою «Свій серед чужих, чужий серед своїх» оповідає, як, будучи студенткою Ужгородського університету напередодні розпаду СРСР, чула на лекціях від радянської професури вороже ставлення до ідей і досліджень Маґочія. Вітальну статтю Валерія Падяка присвячено науковій біографії знавця історії карпатських русинів, у якій показано науково-організаційну діяльність Маґочія. Завершують розділ спогади отця Андрея Тімковича за 1989 рік.

У завершальному розділі свої нещодавні дослідження з тематики, якою займається Маґочій, розмістили його колеґи, друзі та учні. Сергій Біленький звертається до питання російського націоналізму в українському соціогуманітарному просторі, Марта Ботікова змальовує проблему дослідження культури русинів на катедрі етнології та музеєзнавства філософського факультету Університету у Братиславі, Франтишек Данчак аналізує наукові стосунки професора Маґочія з Емілем Кубеком. Рефлексіями щодо різних аспектів наукової творчости Маґочія діляться Григорій Грабович, Ганна Карась, Ірина Колесник, Франтишек Крайняк, Сергій Плохій та Єва Міхна.

Низку статтей присвячено різним аспектам історії та культури русинів Карпатського реґіону. Це напрацювання Кріс Хан, Богдана Горбаля, Едварда Кашинца спільно з Любов’ю Ґінзбурґ, Станслава Конечного, Гелени Медєши, Ілани Росен, Кирила Шевченка, Петера Шворца, Шандора Фьольдвари, Ксенії Кебузінської. Чільне місце посідають наукові розвідки з етнолінґвістики. Це статті Михайла Фейса про побутування русинської мови та культури у сербському етнореґіоні Воєводина, Василя Ябура спільно зі Зденкою Цитряковою про проблематику категорії роду у русинській мові, Томаша Камусела про застосування прийменника «он» на польсько-литовському пограниччі, Кветослава Копорова про правопис префіксів у русинській нормативній мові, Вольфа Московича про лексичні форми у діялектах західноукраїнського етнореґіону, Мотокі Номахі про народження нової мови у косовських ґоранів, Анни Плїшкової про побутування русинської літературної мови у Словаччині, Ахіма Рабуса про розвиток карпато-русинських діялектів та говірок, Юліяна Рамача про спільне і відмінне в сербській та русинській мовах.

Питанням сучасних міждержавних відносин країн із русинським населенням присвячено статті Юрія Данильця про антирелігійну політику радянської влади проти православної церкви на Закарпатті в період хрущовської відлиги, Сцили Фединец про сучасні угорсько-українські відносини, Кирила Говоруна про автокефалію в Україні, Інни Мартинчук про адаптацію правил захисту прав національних меншин, яку провела Словаччина у процесі її евроінтеґрації.

Станіслав Кульчицький торкається теоретичних питань формування української політичної нації. Олександр Мотиль розглядає проблему толерантности в сучасних міжетнічних відносинах. Андрій Смирнов досліджує питання національної ідентичности Автономної Православної Церкви в Україні. Проблеми застосування історії в публічній сфері й політиці сучасної України є предметом дослідження Володимира Склокіна.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Листопад 2016
У вміщених у виданні свідченнях учасників Майдану гідність, надія, відчай, довіра стають ніби...
Андрій Блануца ・ Вересень 2016
Американський історик карпаторусинського походження Павло-Роберт Маґочій із погляду західних...

Розділи рецензій