Упрядники Оксана Забужко, Лариса Масенко. Юрій Шевельов. З історії незакінченої війни

Грудень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
892 переглядів

Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009.

Упорядники цього тому, задуманого як своєрідний додаток до ювілейного видання доробку Юрія Шевельова, зуміли зробити його важливим штрихом у творенні цілісного портрета видатного інтелектуала. Збірка його вибраної публіцистики та інтерв’ю доносить до українського читача думки і твори, які фатально губляться у тутешньому видавничому просторі: певно, є рація у так охоче цитованому вислові «Захід є Захід і Схід є Схід», що його використав на заголовок до одного з уміщених тут есеїв і Шевельов. Не надто охоче згадують в Україні статтю «Здобутки і втрати української літератури» – певно, гостра критична оцінка соцреалістичного роману Олеся Гончара «Таврія» зачіпає священних корів, по сьогодні недоторканних для патріотичного істеблішменту («Критика» колись передрукувала цю давню рецензію в супроводі статті-коментаря Боґуміли Бердиховської «Прапороносці непоганого минулого»: 2002, ч. 5). Вміщено тут і спогад «Мої зустрічі з Романом Якобсоном», з посиланням на публікацію 1994 року в «Сучасності», – де він, утім, називався просто «Зустрічі з Романом Якобсоном» (чергова едиційна химерія, тренажер для бібліографів, охочих удосконалити фахову майстерність).

Лариса Масенко у передмові зазначає, що завдання укладачів – представити Шевельова як політичного мислителя та аналітика своєї доби. Проте самі праці мають радше літературознавчий, театрознавчий, етнопсихологічний, філософський, культурологічний виміри, а політичним мислителем Шевельова назвати важко. Його розвідки про політичні явища є попри політику, як він сам зауважує в есеї «На берегах хроніки поточних подій»; у висвітленні проблем Радянського Союзу та України Шевельов найменше претендує на роль політолога. Його краще б назвати соціологом культури, який вивчає культуру як соціяльний феномен, а також узаємодію особистости, спільноти і суспільства. А гостра полемічність виступів Шевельова підтверджує його самоокреслення інтелектуала як «гавкучого пса, який говорить про хиби та недомагання, про які не заведено говорити».

Зібрані в книжці тексти відбивають еволюцію суспільно-громадської думки, глибинні розмисли про розмаїті аспекти ідеології, що панували в той чи той час, формування й утвердження української культури. Програмовою у визначенні завдань і призначенні критики є стаття «Два стилі літературної критики», в якій розмежовано два її типи: «критику нагляду», яка підходить до літератури з апріорно заданими настановами, і «критику вгляду», яка воліє вивчення внутрішньої суті та якости літератури.

Серед інших уміщених у збірці творів варто відзначити есей «Над озером. Баварія», де автор подає панораму літературного життя української повоєнної еміґрації в Німеччині та виступає проти провінційности й надмірного традиціоналізму, властивих багатьом еміґраційним літераторам. Зацікавлення переродженням волелюбного народу на пристосуванців приводить дослідника до висновків, що брак вищих поривань, добровільна відмова від активних дій «викохали» пасивність і байдужість. Саме змізернення людських душ стало причиною катастроф української історії.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Орися Грудка ・ Квітень 2018
Це книжка про форми «реаліті», але більше – про саму реальність, яка трансформувалася з втручанням...
Олена Дядікова ・ Листопад 2016
Вольфґанґ Шивельбуш — німецький літературознавець, знаний із використання методу історії...

Розділи рецензій