Борис Дубин. Интеллектуальные группы и символические формы. Очерки социологии современной культуры

Квітень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
73 переглядів

Москва: Новое издательство, 2004.

Російський соціолог видав новий збірник текстів 2000–2003 років, в якому вмістив розширені й доопрацьовані журнальні статті (деякі з них уже друкувалися українською на шпальтах «Критики»), доповіді на конференціях і нові теоретичні дослідження. Від попереднього збірника (Cлово – письмо – литература: Очерки по социологии современной культуры. – Москва: НЛО, 2001) ці тексти відділяє межа століття, з якою постають нові дійові особи, орієнтири, очікування, форми самовизначення та дії, злами, розриви та павзи в розвитку російського суспільства, конструювання та реконструювання минулого. Боріс Дубін пише про нові явища, процеси й події минулого, оскільки 2004 рік, справа Ходорковського та вибори в Держдуму розпочали нову добу російських стосунків влади, силових структур і бізнесу.

Темою збірника автор називає соціологію «смислових утворень», процесів їх створення, сприйняття і відтворення (наприклад, простір і час, самоідентифікація, соціяльний і культурний «Інший», досвід, масмедії, візуальне й тілесне), соціяльні сили й інтелектуальні групи, які сприяють соціокультурному розвиткові чи його гальмують. У першому теоретичному розділі Дубін конструює понятійний апарат соціологічних досліджень системи літератури, візуальної культури й спорту, визначає соціологічні й історичні межі поколінь. У другому розділі аналізується сучасне культурне життя Росії та наявні в ньому конструкції минулого: «товсті» журнали й історичні романи, історія літератури в радянському й пострадянському літературознавстві, сучасні літературні комунікації та видавнича справа в Росії. Третій розділ містить дослідження про зміни соціяльних рамок свідомости й побуту, трансформації комунікативних систем і структур колективної ідентичности, нові механізми організації публічного життя: соціяльну цінність і соціологічну категорію часу та кінця століття, звичне, звичку й надзвичайне, війну, владу та нових розпорядників: телебачення, менеджерів, технологів і піарників, довіру в сучасному російському суспільстві й колективну симулятивну ідентичність, будні та свята. Четвертий і останній розділ автор присвятив аналізові явищ і механізмів культурного гальмування, демонстративного ізоляціонізму й колективної відмови від «Іншого», звернувшися до европейської інтелектуальної історії ХХ століття.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Дмитро Шевчук ・ Червень 2018
Головними в книжці є три взаємопов’язані твердження: по-перше, ми живемо в епоху революційних змін...
Дмитро Шевчук ・ Грудень 2017
Книжка представляє результати дослідження феномену гібридної війни Росії проти України, що його...

Розділи рецензій