Е. И. Горошко. Информационно-коммуникационное общество в гендерном измерении

Липень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
100 переглядів

Харьков: ФЛП Либрукина Л. М., 2009.

Праця Олени Горошко, присвячена ґендерному виміру інформаційно-комунікаційного суспільства, – без перебільшення енциклопедичне видання. Перші три розділи містять вичерпну інформацію про розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, генезу інформаційно-комунікаційного суспільства та ґендерні особливості соціяльних комунікацій. Проблеми, винесені в заголовок монографії, розкрито в останньому, найголовнішому і найбільшому розділі.

Авторка розглядає ґендер як «рухливий» компонент, що може залежати від середовища, соціюму, статі інформантів і сучасних інформаційних технологій. Виконавши багатошарове, із залученням чималого корпусу сучасної вітчизняної та закордонної літератури соціологічно орієнтоване дослідження, Олена Горошко доходить висновку, що комунікаційний простір інтернету сприяє урізноманітненню ґендерних практик у сучасному суспільстві, а також продукує розвиток ґендерних моделей, неможливих у реальному житті. В рамках самої ж інтернетової комунікації категорія «ґендер» має певну специфіку й розвивається у рамках патріярхальної, біархатної, унісексистської чи множинної моделей. Множинна допускає можливість стрімких ґендерних змін, а також наявність декількох ґендерів одночасно, а отже, відповідає інтернет-просторові. Однак, прогнозує авторка, за умов поширення технологій веб 2.0 і запровадження концепції загальної персоналізації мережі, множинна ґендерна модель зазнає трансформацій або ж зовсім виокремиться в нову модель «мережевих» відносин.

Інтернет – сприятливе середовище для мінливости ґендеру й можливости розігрувати його за різних обставин. Однак «розподілення» символічного капіталу в мережі здійснюється згідно з традиціоналістською моделлю. «Хазяїном» віртуального простору поки що є саме чоловіки, і саме за ними закріплено основні символічні ресурси віртуального простору, тоді як усе жіноче маркується як таке і стає марґінальним.

Отже, робить висновок авторка, інтернет є віртуальним дослідницьким полігоном із необмеженими можливостями для ґендерних експериментів, а дослідники ґендерних моделей поведінки в інформаційно-комунікаційному суспільстві мають майже безмежене поле для роботи. Проте самій авторці вдалося зібрати чималий компендіюм досліджень, результати яких подеколи суперечать один одному, тож проблематика ґендеру в інформаційному суспільстві очікує дальших синтетичних досліджень.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

В'ячеслав Левицький ・ Липень 2015
У центрі уваги Трач перебуває понад вісімсот гасел, що їх розглянуто в межах українського...
Соломія Бук ・ Липень 2013
Упорядниці «Лексикону львівського поставили собі за мету зафіксувати особливості мовлення Львова XX...

Розділи рецензій