Владимир Мосолов. ИМЭЛ – цитадель партийной ортодоксии. Из истории Института марксизма-ленинизма при ЦК КПСС, 1921–1956

Серпень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
168 переглядів

Москва: Новый хронограф, 2010.

Багаторічний працівник Інституту марксизму-лєнінізму при ЦК КПСС Владімір Мосолов зробив у найкращих традиціях позитивізму переконливе дослідження історії власної установи.

Перші два розділи монографії присвячено історії Інституту Маркса і Енґельса та Інституту Лєніна, що спочатку існували окремо, і хронологічно вони накладаються один на одного. Історія створення установ, формування в них бібліотек і колекцій документів, опис кадрової політики з усіма її совєтськими особливостями (номенклатурні чистки, нагінки на творця й багаторічного директора ІМЕ Давіда Рязанова, зрештою, арешт його і розстріл), переплітаються з дуже цікавими подробицями повсякденного життя працівників: автор не оминув увагою навіть створення при інститутах підсобних господарств.

У третьому та четвертому розділах ідеться вже про об’єднаний інститут Маркса–Енґельса–Лєніна (1953 року до цього ряду додали Сталіна). Тут описано розгром інституту як наукової установи, постійні арешти працівників, остаточне підпорядкування його роботи партійним вимогам. Зокрема це стосується видавничої політики ІМЕЛ: автор згадує остаточне припинення друку академічного повного зібрання творів Маркса та Енґельса мовою ориґіналу, масові виправляння публікованих текстів «класиків марксизму-лєнінізму» на догоду поточній політичній кон’юнктурі, свідому відмову від оприлюднення багатьох документів. Згадано перипетії з уведенням до структури ІМЕЛ аналогічних установ у «національних республіках», зокрема й Україні. Затягування гайок в ІМЕЛ автор описує мало не погодинно.

Видання проілюстровано світлинами, досі ніде не публікованими й цікавими не лише дослідникам історії марксизму. Справляє приємне враження також ретельно складений покажчик і якісна поліграфія.

Підготувати й видати книжку допомагала установа, яка впродовж кількох десятків років була головним конкурентом ІМЕЛ у дослідженнях історії марксизму: Міжнародний інститут соціяльної історії в Амстердамі. Це додає пікантности авторовим детективним оповідям про те, як полювали обидва інститути на ориґінали рукописів Маркса та Енґельса.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій