Тетяна Щепанська, Мірча Еліаде, Єфім Мермер.... Ї: Молодіжні субкультури. 2005, № 38

Квітень 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
80 переглядів

Не нове, але по-новому, – таке мото цього числа, і дивитися по-новому доведеться на не нове питання субкультури.

«Підпільність» префікса sub Тетяна Щепанська прочитує як підсистемний характер культури, вказуючи на її мультикультурний характер у суспільстві загалом. Символічним стрижнем числа є думки Мірчі Еліаде щодо таємничих товариств, обрядів, різного роду посвячень. Це окреслення форм суспільних ініціяцій вдало резонує зі статтями-описами молодіжних «світів». Отож відтак Єфім Мермер розмірковує про еволюцію та місце «бритоголових» у суспільстві, Джон Сторі достежує питання поп-культури, Марія Маєрчик зосереджується на архаїчних парадигмах у поведінкових нормах гіпі та знайомить із ритуальним підтекстом пірсинґу й скарифікації. До цього ж субкоктейлю потрапила низка статтей про вампірів, міські графіті, військові ігри й історію походження брейкдансу.

Два матеріяли числа мають «територіяльне» забарвлення: Елеонора Гаврилюк пише про мультикультуралів (?) Львова, а М. Міднайт (Марія Маєрчик) зосереджується на лесбійській культурі Києва, хоча ці, як і більшість статтей числа, справляють враження доволі-таки поверхових рефлексій, а не культурологічних досліджень чи бодай цікавих есеїв, які можна було би написати на цьому багатому матеріялі.

У числі зроблено чимало різних диференціяцій. Григорій Охотін виділяє покоління «нульових», що різниться від своїх совєтських вчителів і «переляканого покоління 90-х». Натомість здійснюючи аналіз поколінь «відлиги», «застою», «перебудови», першого та другого поколінь незалежности, Наталя Гончар визначає п’ять кластерів сучасного студентства. Ерик Гофер вдається до крайностей, зараховуючи суспільних марґіналів до категорій бідняків, невдах, вигнанців, меншин, підлітків, марнославців, духовних і фізичних імпотентів, еґоїстів, знуджених і грішників, тим самим підтверджуючи думку про те, що про народ судять за його найкращими та найгіршими представниками. Далі в числі Ігор Бондар-Терещенко віднаходить субкультурні практики у літпроцесі 90-х, а Ольга Кондратюк досліджує молодіжний сленґ.

Автори не оминули й ролі медій у формуванні стилів життя. Відтак Ральф Фольбрехт стверджує, що ЗМІ займаються комерціялізацією молодіжних культур, а Віктор Зінчук наголошує на вирішальності ролі медій у політичній соціялізації молоді. Дуґлас Кельнер описує кіберґенерації, що мешкають в інтернеті. Ґотичним, або «чорним», сайтам присвячено матеріял Бірґіт Рихард.

Часопис містить також статті Жака Рансьєра, котрий запитує, що сьогодні робити з Фуко й анти-естетикою; Мішель Маферсолі визначає роль суспільних ексцесів у «бутті-разом»; а у статті Роже Каюа йдеться про марнославних авторів, що підтримують цікавість до себе завдяки побічним ефектам, викличній зовнішності, а не власне літературі, – після Бартових роздумів про моду та дендизм це увиразнює мету вияву такої «творчости деталей» – бути Іншим. Цієї теми стосується й допис Ірени Карпи та Олега Артима.

У числі вміщено й декілька виразно есеїстичних текстів: «Агорафобія або де Я є» Назара Гончара, автобіографічну розповідь про вживання в Нью-Йорк Джоан Дидіон, «Дуда над горадам М» (надруковано білоруською мовою) Сєвярина Квятковського.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій