Олекса Пристай, Інна Чуйко, Олекса Зелінський... Ї, 2012, № 70. Стрий

Жовтень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
177 переглядів

Стрийське число «Ї» розпочинається розповіддю Христини Брюховицької про давню історію міста Стрия на березі однойменної притоки Дністра: про першу писемну згадку 1385 року, надання маґдебурзького права 1431 року, занепад міста після татарських набігів, великих пожеж, чуми, холери і голоду, та наступні відновлення і розквіт. Лев Шанківський згадує «Стрий під чорним орлом Габсбурґів» – захоплення міста австрійським військом, перебування на Стрийщині Івана Франка, формування Леґіону УСС, російську окупацію 1914–1915 років, Листопадовий зрив 1918 року, встановлення у місті української влади та бої польсько-української війни.

Олекса Пристай згадує своє навчання у 1883–1888 роках і пише про таємні збори українського самоосвітнього гімназичного гуртка просто на лузі над Стриєм. Тадеуш Фабіанський пригадує гімназичні навчальні предмети, професорів і однокласників, серед них поета Казімєжа Вежинського, і теж згадує таємні зібрання на березі Стрию – тільки вже польського гуртка. Героями числа є більше чи менше відомі випускники обох стрийських гімназій: львівський архітектор Іван Левинський, який спроєктував у Стрию Народний дім, – про нього пише Михайло Мандрик; Степан Бандера, який навчався тут у 1919–1927 роках, – про це пише Микола Посівнич, а Ярослав Сватко – про студії Бандери у Львівській Політехніці (1928–1933).

Інна Чуйко оповідає про політичну та просвітницьку діяльність Євгена Олесницького – стрийського адвоката, кооператора, поета, публіциста, видавця, редактора, перекладача, посла до Галицького сейму та Австрійського райхсрату. Володимир Муравський викладає життєпис сотника Миколи Ґошка, що у 1918–1919 роках був військовим комендантом Стрия та Станіславова. Христина Брюховицька розповідає про уродженця Стрия Песаха Штарка, відомого як польський письменник Юліан Стрийковський. А сам він описує «Стрий понад Стриєм» 1905–1924 років – Божничий майдан, велику синагогу, пасаж Ґольдмана та Вільшинський парк.

Олекса Зелінський пише про народженого у Стрию композитора Богдана Весоловського, а Мацей Голамб – про стриянина, композитора Юзефа Кофлера. Христина Брюховицька розповідає про уродженця Стрия Людвіка Беглейтера, що під іменем Луїса Беґлі уславився як письменник, автор дев’яти романів, голівудський сценарист і президент американського ПЕН-центру. Сам Беґлі в есеї «Моя Европа» згадує міжвоєнний Стрий – площу Ринок, залізничну станцію та береги Стрию. А завершує число есей «Галицький провінціял» стриянина Адама Зелінського з його рефреном: «Я – галичанин!».

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій