Василь Стрільчук, Галина Іванюха, Бьоріс Куцмани... Ї, 2012, № 69. Броди

Жовтень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
163 переглядів

У передмові до числа Василь Стрільчук називає Броди «майже тисячолітнім містом» на межі поліських боліт і подільських пагорбів. Насправді майже тисячолітнім є сусіднє село Броди, а історія міста Бродів, на думку Андрія Корчака та Володимира Ульянова, починається 1586 року заснуванням белзьким воєводою Станіславом Жулкевським замку Любеч (згодом – Броди) на острові посеред Лагодівського ставу. У повному обсязі оборонний комплекс п’ятикутної форми постав через пів століття коштом польного гетьмана Станіслава Конєцпольського за проєктом французького будівничого Ґійома де Боплана та за участи італійського архітектора Андреа дель Акви. Згодом навколо цитаделі наросло місто, в якому було дев’ять християнських храмів, шість монастирів і вісім синагог.

Галина Іванюха розповідає про ремісниче і торгове вільне місто Броди XVII–XVIII століть, а Бьоріс Куцмани про Броди XIX століття – прикордонне місто, місце збору польських повстанців та єврейських утікачів від погромів і справжній рай для контрабандистів.

Одним зі знаменитих мешканців Бродів був польський письменник Юзеф Коженьовський – викладач Кременецького ліцею, Київського університету, Харківської та Варшавської гімназій; Василь Стрільчук переповідає його спогади про Броди початку XIX століття. Наталія Ханакова розповідає про заснування 1881 року у Бродах на вулиці принцеси Стефанії (нині вул. Золота) «Цісарсько-королівської вищої реальної гімназії ім. архикнязя Рудольфа». У ній, пише Василь Стрільчук, на зламі XIX–XX століть сформувався український гурток, підтримуваний професорами Василем Щуратом, Василем Санатом та о. Софроном Глібовицьким. Тоді ж у місті виникли український клуб «Руська бесіда» та відділення товариств «Просвіта» й «Основа».

У Бродівській гімназії навчалися, серед інших, маляр Іван Труш, генерал Мирон Тарнавський, етнограф Осип Роздольський, публіцист Петро Федун (Полтава) та австрійський письменник Йозеф Рот. Андрій Корчак відстежує у Ротових творах «Лемберґ, місто», «Марш Радецького», «Фальшива вага», «Гробівець капуцинів», «Погруддя цісаря», «Левіятан» описи Бродів та околиць.

Володимир Ульянов аналізує спогади Анни Гошко-Кіт про бродівські родини Мікулевичів, Леонтовичів і Гошків. У числі також опубліковано «Бродівські оповідки» Анни Гошко-Кіт із розповіддю про депортацію її родини до Казахстану 22 травня 1941 року.

Число прикрашають поштівки з видами Бродів кінця XIX – початку XX століття, малюнки американського графіка Джозефа Пенела, зроблені під час його відвідин Бродів у 1891 році, сучасні світлини.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій