Микола Савчук, Микола Грибик, Іван Монолатій.... Ї, 2010, № 62

Листопад 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
186 переглядів

Коломия / Kolomea

Серед тематичних чисел «Ї», присвячених окремим містам України, число про Коломию вирізняється найперше тим, що вона не є ані обласним центром (як Львів чи Івано-Франківськ), ані символом Західної України, – проте головний редактор Тарас Возняк певен, що «сьогодні Коломия задовольняється тим, що у суспільній свідомості є центром Гуцульщини, хоча насправді є центром Покуття. А в адміністративному сенсі всього лиш районним центром, що для Коломиї з її історією та амбіціями явно замало». Саме про історію та амбіції міста і йдеться авторам зібраних у випуску публікацій.

Микола Савчук, наголосивши чималий вік Коломиї – одного з найстаріших міст в Европі, вперше згаданого 1241 року в Галицько-Волинському літописі, – розглядає різні версії походження назви міста. Микола Грибик, окрім хронологічних фактів, наводить цікаві свідчення про знаних уродженців Коломиї – зокрема про Івана Богдана, котрий, 1609 року припливши до Америки, став «першим представником України, який ступив на територію Нового Світу». З Коломиї походить іще один відомий світові українець – нещодавно померлий Богдан Осадчук (1920–2011).

Іван Монолатій звертає увагу на забудову міста, виділяючи парадигмальні просторові елементи – передмістя, центр, ринкову площу, вулиці, а також викладає детальну статистику розгортання карти міста – починаючи від «загородів» і закінчуючи «великими будинками». Цей опис займає щонайменше третину обсягу часопису.

Тарас Возняк зосередився на єврейському світі Коломиї. Точні дані про життя євреїв у Коломиї віднайти доволі складно: «більш-менш вірогідно, – пише автор, – підтвердити наявність гебрайської громади у Коломиї можна заледве з XVI сторіччя». Перегукуються з Возняковою розвідкою міркування Шолом-Алейхема про діялог у Галичині, а також стаття Миколи Савчука «Масони в і з Коломиї». Тут-таки варто згадати неймовірні спогади про коломийський ринок Леопольда Ритера фон Захер-Мазоха. «Якщо комусь захочеться створити невеличкий образ Галичини, – каже він, – то нехай поїде на ярмарок до Коломиї». Найбільша принада коломийського ринку для Мазоха – можливість зустріти красиву жінку будь-якої національности.

Либонь, найзахопливішою в числі є стаття Корнелія Юрисківа про закритий клуб коломийців, який, уважає Тарас Возняк, своїм антуражем може втерти носа не те що Івано-Франківську, але й Львову. Саме клуб Коломиї репрезентує самобутню традицію цього невеличкого містечка, його дух і атмосферу.

Василь Ключар пише про сільський компонент міського простору, а Василь Нагірний пропонує пройтися середмістям.

Доволі різні своїм спрямуванням статті та розвідки, спогади і фантазії в’яжуться в цілісну розповідь про місто, нічим не гірше за інші галицькі міста, якими пишаються їхні мешканці, розповідаючи світові про своїх земляків.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Богдан Завітій ・ Вересень 2016
«Стамбул не став справжньою батьківщиною для моїх батьків. Вони ніколи не почувалися в цьому місті...
Богдан Завітій ・ Вересень 2016
В історії Білорусі «довге XIX століття» збігається з часовими рамками, що їх визначив британський...

Розділи рецензій