Тарас Возняк, Петро Мідянка, Іван Великий.... Ї, 2006, № 42: Галицький усе-світ; № 44: За Карпатський усе-світ

Лютий 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
117 переглядів

42 та 44 числа часопису «Ї» сприймаються передусім у контексті розвитку просторових студій і розгортання теренового топосу, що його редакція часопису здійснює під сиґнатурою «генія місця», і навіть прирощення цього смислового простору завдяки Закарпаттю (раніше генія місця було обмежено лише Галичиною). Привертає увагу неекспансивний, делікатний і методологічно витриманий характер цього символічного транскарпатського переходу.

Утім, якщо бути точнішим, згадані видання (особливо 42-ге число) не є цілком «просторовими», а репрезентують досить цікаву спробу поєднати в одному проєкті просторовий, урбаністичний і персоналістичний виміри. Але саме різне співвідношення цих первнів і зумовлює різницю змісту й структури обох книжок, при позірній уніфікованості їхніх назв і «тотемному» принципі оформлення обкладинок – із галкою та ведмедем відповідно.

У «За Карпатському» числі домінує принцип нанизування подорожніх нотаток на концепт дороги. Дорога в цьому випадку – єдине, що посутньо та міцно зв’язує і сполучає два таких відмінних за ландшафтом, історією та антропологією всесвіти. У наголошено універсумному погляді на обидва реґіони можна, за бажання, розрізнити іронічні обертони, але варто прислухатися до методологічної застороги Тараса Возняка, з якої він розпочинає свій траскарпатський перехід. Ідеться про різницю місця і території. Якщо місце тяжіє до статичности, то територія – до тотальности. Як території і Закарпаття, і Галичина тривалий час були кресами, геополітичними околицями. Але як місця вони зберігають самодостатність, бо мають власні ментальні тіла та смислові монади.

Щоправда, закарпатський усесвіт іще несе на собі відбиток Великого Хаосу історії, тому й закономірно, що в 44-му числі вміщено текст Бейли Хамваша «П’ять геніїв» (Угорщини), тоді як риси закарпатського генія місця контурно означує лишень сукупність текстів.

А ось матеріяли 42-го числа вибудовано довкола постаті Івана Франка, який є головним репрезентантом галицькости. Упорядники прагнули увиразнити міський вимір письменникових текстів і навіть спробували укласти за ними енциклопедію галицьких типажів. Це, власне, є своєрідною спробою показати місто як набір певних соціяльних ролей. Однак, як на мене, ґалерея львівських «антиків» залишилася неповною, в ній виявилися перенаголошені або екзотичні персонажі (як-от генделес чи польова патріотка, або такі неперебутні, як виборчі гієни, руський патріот чи канцелярист). Водночас бракує питомих у франковому контексті газетярів, редакторів, завсідників каварень із газетами – до цих-бо каварень учащав і Франко (до речі, саме в такому контексті образ вписано до енциклопедії галицьких типів).

Галицький і «За Карпатський» усесвіти, крім іншого, відчутно відрізняються текстуальною консистенцією. Якщо 44-те число (його автуру представлено іменами Сергія Федаки, Ігоря Лиля, Івана Великого, Михайла Рошка, Петра Мідянки й, звісно ж, Тараса Возняка) є стилістично майже рівним, то 42-ге містить тексти дуже різного штибу: від феноменологічних розмислів Тараса Возняка про семантичний простір міста, про міста як центри ґенерування сенсів до локальних, текстуально густих досліджень Ірини Котлубулатової «Книгарі» та Мар’яни Левицької «Львів’яни у портретному малярстві початку XIX століття».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій