Тарас Возняк, Антін Борковський, Микола Плав’юк.... Ї. 2004, ч. 34. Революція. Еволюція. Стагнація

Лютий 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
102 переглядів

Трохи поквапилася редакція з цим числом: революція ще не дала про себе знати, а воно вже побачило світ. Однак навряд чи цей випуск «Ї» став «передвісником революції»: у вступному слові «Між двох революцій» Тарас Возняк, навпаки, висловив недовіру до того, що нині вона можлива, й зазначив, що і «ресурс “незадоволення низів” не слід перебільшувати», і що студентство, «як у Парижі 1968 р. чи Києві 1991 р.» не підніметься... Хто міг знати, що листопад-грудень принесуть Україні варіянт революції 2004 року – помаранчевий, піднесений, згуртований і навіть феєрично-кічевий? Число, відтак, присвячено дещо абстрактним роздумам довкола природи революції та потреби суспільних змін.

Це нині українським авторам є що сказати про революцію: вони вже мають її досвід і численні рефлексії, у цьому ж числі українських авторів, окрім головного редактора часопису, було лише... четверо. Це Антін Борковський із зовсім коротеньким, хоча й метафізично-трагічним есеєм «Таксисти смерти»; Микола Плав’юк, який запропонував 15 дуже лаконічних тез щодо переємности влади в Україні; Андрій Рєпа, котрий намагався осмислити «політику поетів» і виклав низку рефлексій щодо причетности й ставлення інтелектуалів і митців до так званої «тоталітарної аури». Завершує цей ряд Володимир Фісанов із розвідкою «Мисляча особистість і тінь “нового середньовіччя”». Решта зо два десятки текстів – це переклади есеїв Корнеліуса Касториадиса, Жиля Дельоза, Жана Франсуа Ліотара, Алена Б’юкенена, Емануеля Муньє, Жана-Марі Ле-Пена, Едуарда Лімонова, Уладзіміра Ровдо та багатьох інших авторів, які фіксують історичні критерії поняття революції, аналізують так звану «подію революції» та здійснюють її ревізію. У числі досліджено логіку революційного проєкту і його філософію, реформізм, еволюцію, консерватизм і навіть радість революції (про неї пише Кен Неб – шкода тільки, що редакція забула вмістити довідку про цього автора).

Свобода, мораль, право, суспільні зміни, влада – ці слова визначають міні-дискурси, довкола яких вибудовується революційна розмова цього числа. Географія його теж широка: від України, Білорусі, Росії, Грузії, Франції та Чехії аж до США. Кожній країні в якийсь історичний період є що міняти – було б тільки бажання обрати свободу й сказати їй своє «Так!».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій