Жорж Батай, Жак Лакан, Андрій Рєпа.... Ї. 2004, ч. 33. Гендер, ерос, порно

Лютий 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
109 переглядів

Якщо ви подумаєте, що число «Ї» про «це» з’явилося лишень тому, що тема цікава й актуальна, то помилитесь. Тарас Возняк одразу попереджає, що йдеться про «велику і благородну справу» – освоєння українством еротичних перелогів, наразі цілковито зрусифікованих.

Теоретично-критичний блок текстів відкривають, як годиться, французи. Жорж Батай розмежовує еротизм та сексуальність і накреслює різні напрями еротизму від первісних форм до садизму. Жак Лакан пише про роль мови в утворенні несвідомого й формуванні бажання. Цікаві уривки з Бодріяра, де тіло, оголеність, стриптиз розглядаються як сітки чи серії знаків, включених у процеси символічного обміну, потрактованих із позицій психоаналізу. Андрій Рєпа проводить паралелі між станом сучасного суспільства споживання та філософуваннями маркіза де Сада, а Оксана Костюк – між давніми еротичними іграми й сучасними медіяпроєктами на кшталт «Кохання з першого погляду». Вадим Васютинський розглядає пікантні аспекти української політики, наприклад, порівнює фалоси українських вождів – весело, але й спекулятивно. Адріян Блу простежує еротизм у образах вампірів та окремо зупиняється на феномені жінки-вамп. Хосе Ортеґа-і-Ґасет, як завжди, блискуче аналізує картини на вакхічну тему пензлів Тиціяна, Пусена та Веласкеса. Одразу двоє авторів звертаються до проблеми встановлення меж порнографії через опис різних її практик. Вадім Міхайлін пише про сексуальне життя давніх греків, Лінда Вільямс – про історію американського порно. Тарас Возняк, тим часом, розмірковує про сутність моралі.

Частину текстів можна б об’єднати в рубрику на кшталт «чи знали ви?..» або «як це було». Це, скажімо, екскурси Рей Таннагіл в історію гомосексуальности, проституції, садизму та мазохізму; опис Едуарда Фукса вкрай еротизованих манер і моди часів французького абсолютизму; есей про жіночий екстатизм Жана-Ноеля Вуарне.

За «польові дослідження» відповідають Юрій Винничук (хто б сумнівався), Назар Гончар, Віктор Неборак, Іван Лучук, Іздрик, Юрій Яремко, Анна Ясенська й деякі інші автори. У числі також вміщено листи Серена К’єркеґора.

Пронизує номер твір Ролана Барта «Фраґменти мови закоханого» – своєрідний словник жестів, сцен, станів, понять, що їх проговорюють закохані. От тільки сумно: написати його довелося тому, що «мова кохання зараз вкрай самотня».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій