Престон Кiнґ, Юрґ Штайнер, Ірiна Бусиґiна та ін. Ї. 2002, ч. 23. Федеративна республiка Україна

Березень 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
71 переглядів

Читачам пропонується помiркувати над «важливим i симптоматичним явищем» федералiзму, зокрема «галицького сепаратизму». «Федеральних держав у свiтi всього зо два десятки. Але вони створюють 80% свiтового валового продукту. Може, й Українi варто з часом долучитися до цього шанованого клубу?» – пише передмова.

Чимало журнального мiсця вiдведено зарубiжним авторам, що дослiджують проблему свiтового федералiзму: Престонові Кiнґу («Класифiкування федерацiй»), Юрґові Штайнеру («Європейська демократiя i федералiзм»), Ірiні Бусиґiній («Нiмецький федералiзм: iсторiя, сучасний стан, потенцiал реформування» та «Сучасне i майбутнє “Європи реґiонiв”»), Монiці Рiхтер («Делеґування влади урядом Великої Британiї: еволюцiя не революцiя»), Андрєєві Захарову («“Виконавчий федералiзм” у сучаснiй Росiї») та іншим.

А вiтчизнянi науковцi намагаються мiркувати про переспективи цього явища в Українi. Зокрема, Мар’ян Долiшнiй, Володимир Кравцiв, Володимир Симоненко пишуть про макрореґiоналiзацiю України, Сергiй Максименко розглядає перспективи реґiональної полiтики в контекстi європейського досвiду, Олександр Сушинський з’ясовує, чи закладено iдеї федералiзму у вiтчизняний конституцiоналiзм, Ярина Боренько пише про можливостi реґiонiв, Орест Друль публiкує статтi «Украина vs українскости» й «Асимiляцiйнi та акультурацiйнi процеси у Львовi», а Роман Лозинський – «Чому Галичина вiдстає? Або як довго ми ще будемо вiдставати?» i «Хто такi галичани i чому вони стають сепаратистами». Також друкуються матерiяли семiнару «Український федералiзм: полiтичнi аспекти» за участю проф. Антонiни Колодiй.

Окрiм того, «Ї» пропонує пригадати дещо з класикiв української полiтичної думки: Михайла Драгоманова, Івана Франка, Михайла Грушевського, Степана Томашiвського.

Серед iнших авторiв числа – Андрiй Кирчiв, Андрiй Садовий, Володимир Єшкiлєв, Петро Мiдянка, Влодко Костирко, Фрiдрiх Дюрренматт, Олександр Гаврош, Ґотфрiд Келлер, Шарль Фердинанд Рамуз. Правдивою перлиною сяє серед них стаття Сергія Грабовського «Креоли, креоли, навкруг самі креоли...», колись подана в «Критику», потім у «Сучасність» із коментарем, який поборював «Критику», потім в «Універсум» без коментаря, з переставленими і трохи зміненими абзацами, тепер от в «Ї», з коментарем, який поборює «Критику», і © «Сучасности», який ґарантує автентичність абзаців, і навряд чи невтомний філософ зуміє на тому спинитися, тож у його майбутньому ПЗТ текст самої статті з історичними й текстологічними коментарями, бібліографією та всіляким dubia складуть окремий том, а рецензети, щоб написати похвалу Грабовському, розархівують старі файли, бо навіщо шукати нових слів там, де весь час ідеться про те саме.

Насамкiнець часопис подає перелiк семiнарiв та конференцiй, що їх редакція зорганiзувала в рамках проєкту «Україна в Європi».

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій