Ж.Рупнік, Є.Зельцер, О.Паламарчука. «Ї», 2000, ч. 18

Листопад 2000
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
30 переглядів

Опубліковане друком і в інтернеті вісімнадцяте число журналу «Ї» присвячене темі «Україна, Росія, Білорусь: три проекти». Вміщені матеріали представляють різні погляди на формування і втілення національно-державних проектів у посткомуністичних східнослов’янських країнах. Випуск поділено на чотири блоки.

Перший містить статті й матеріали загального характеру. В них ідеться про європейську ідентичність, стосунки пострадянських держав і ЄС, перспективи інтеґраційних процесів на європейському континенті: «Ландшафт після битви. До типології посткомуністичного перехідного періоду у Європі» французького політолога Ж.Рупніка, «Чи можливий Четвертий Райх?» Є.Зельцера (Париж), «Наукові категорії геополітики і досвід аналізу геополітичного положення країни» О.Паламарчука (Київ), «Чинники, що формують перспективний образ військово-політичної обстановки в Європі» Є.Йолкіна (Москва), «Україна, Польща та дебати про майбутнє ЄС» К.Бахманна (німецький журналіст, який живе і працює у Варшаві), виступ президента Чехії В.Гавела «Європейська оборона і європейська солідарність» та інтерв’ю комісара Європейської Комісії у справах розширення ЄС Р.Фергойґена «Народ повинен вирішувати питання про розширення ЄС на схід». Веб-версію розширено фраґментом есею М.Манделбаума (США) «Майбутнє націоналізму» та відозвою Т.Р.Еша (Велика Британія), М.Мертеса (Німеччина), Ж.Рупніка (Франція) та А.Смоляра (Польща) до європейської громадськості «Хто підтримає розширення Європи?».

Розділ «Україна» містить дайджест аналітичної розробки Ради національної безпеки та оборони України, Інституту стратегічних досліджень та Національного інституту українсько-російських відносин «Україна 2000 і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвитку», програмну статтю редактора журналу «Ї» Т.Возняка «“Проект Україна”. Підсумки десятиріччя», узагальнювальні огляди українських науковців В.Кузьменка «Мегатренди людського розвитку в розбудові нового світового порядку цивілізацій та місце в ньому України і Росії», М.Ожевана «Українська національна ідея та культурополітика наздоганяючої модернізації», А.Яцька «Національна безпека у контексті сучасних геополітичних імперативів», А.Гуцала «Україна між минулим і майбутнім», есеї московського журналіста А.Окари «“Українські тумани” та “русское солнце”. Українофобія як гностична проблема» та львівського соціолога Я.Невелюка «Нейтральна смуга». Проблемі реґіональних особливостей та субпроектів, насамперед втілюваних у Галичині, присвячено статті львівських авторів Ю.Квіка «Галицька альтернатива» та І.Танчина «Чи можливий російський сепаратизм в Україні?» й історика з Лейпциґа А.В.Вендлянд «Русофільство: ще один український проект? Зауваги про невтілене прагнення». Доброю літературною ілюстрацією описаних тенденцій є поетична інтерпретація сучасності у віршах В.Цибулька «Слава» та «Олімпіада 80».

Розділ «Росія» містить статті, ориґінали яких опубліковано на сайтах «Иное» та «Будущее России»: «Росія в трикутнику “Етнократія–Імперія–Нація”» та «Між Євразією й Азіопою» А.Кара-Мурзи, «Сліпа пляма (Відомості про біловезьких людей)» Р.Павловського, «Імперії у світовій історії» А.Махнача, «Імперська модернізація в Росії» В.Красільщикова, «Феномен Римського клубу і Росія XXI століття» І.Олєйніка і Д.Юдіна. Цікавий аналіз суспільно-політичного життя сучасної Росії подають переклади публікацій Московського громадського наукового фонду: «Російська політична культура на порозі XXI століття» А.Панаріна, «Доля російського комунізму» С.Кортунова, «Лібералізм в посткомуністичній Росії: пошук ідентичності» Б.Капустіна. Казанський журналіст С.Насибуллін описує татарський компонент сучасної російської державності у статті «Від світанку до заходу. Татарстанський суверенітет як стрижень Російської Федерації». Львівський політолог Т.Батенко опублікував журнальну версію політичної біографії В.Путіна «Другий Президент. Штрихи до портрета». Жанр есею представлений творами відомих учених С.Авєрінцева «Обрій сім’ї», Р.Пайпса «Що Росії взяти у XXI століття і що залишити у минулому?» та Б.Парамонова «Пегаси і блощиці». Публікуються також фраґменти з нового роману російського письменника В.Єрофеєва «Енциклопедія російської душі».

У розділі «Білорусь» опубліковано аналітичну розробку професора Мінського університету А.Розанова «Білорусь: вектори зовнішньої політики», оглядові статті А.Смалянчука (Гродно) «Білорусь у XX столітті: геополітичне становище і спроби формування власної політики», В.Павлючука (Білосток) «Білорусь і польська справа» та К.Бондаренка (Львів) «Земля, нами здана без бою», біографічний нарис львівського політолога Т.Батенка «Аляксандр Лукашенка: спроба політичного портрету». Чимало уваги приділено культурологічній інтерпретації сучасного становища у Білорусі в філософських есеях львівського журналіста І.Балинського «Білорусь: країна-сон. Внутрішні рецензії» та мінських культурологів і літераторів А.Єкадумова «Безпритульна нація з європейського дому», І.Бабкова «Етика прикордоння: транскультурність як білоруський досвід» і «Білорусь–Україна: подорож на межу», А.Анціпенки «Марґінали та марґінальна свідомість», В.Акудовіча «Місто, якого нема». Мистецькою ілюстрацією служать мистецтвознавчі есеї О.Капенкіної (Мінськ) «Білорусь: логіка номосу» та О.Горелик (Львів) «Білоруська спокуса».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Квітень 2019
Число присвячено пам’яті російського історика, правозахисника і громадського діяча, голови...
Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Беззаперечним центральним матеріялом випуску є фраґмент книжки спогадів письменника, критика,...

Розділи рецензій