Тарас Возняк, Олександр Ірхін, Олексій Волович.... Ї

Лютий 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
162 переглядів

2010, № 61

Відкриваючи випуск, присвячений переважно безпеці у Чорноморському реґіоні («Україна. Чорне море. Україна–Крим»), Тарас Возняк описує перші етапи утвердження сучасного режиму в Україні та висловлює побоювання щодо майбутнього держави: через антиукраїнську владу і недолугу опозицію, через російський експансіонізм і пасивність західних держав (утім, в іншій своїй статті він визнає, що для цієї пасивности є об’єктивні причини – принаймні в американському випадку).

Тут-таки вміщено запис дискусій під час проведеного аж у 2006 році круглого столу з проблем Чорноморсько-Каспійського реґіону – широко (може, навіть занадто широко) закроєного заходу, в орбіту якого потрапили і напруженість навколо Ірану, і розвиток ситуації на Балканах, і румунська політика щодо Буковини, і багато чого ще, от тільки розглянуто ці питання подеколи побіжно.

Український (кримський) політолог Олександр Ірхін долучається до розпочатої у попередньому числі дискусії про політику держав Заходу щодо Росії. Він наводить арґументи на користь того, що стосунки між Росією та США у найближчому майбутньому погіршуватимуться, а сама Росія може вельми постраждати від імперського перенапруження. Його колеґа з Одеси Олексій Волович у статті, датованій 2008 роком, доводить потребу якнайскоріше вивести російський Чорноморський флот з України, але визнає, що досягти цього буде надзвичайно складно (і, очевидно, ще складніше тепер – після Харківських угод 2010 року), а кримський журналіст Володимир Притула стверджує, що цей флот не тільки становить небезпеку для України, а й не може виконувати свою декларовану місію захисту її узбережжя від «зовнішньої» (читай – натовської) загрози. А українська дослідниця Світлана Конончук розглядає згадані угоди як елемент ширшої російської політики, спрямованої на реінтеґрацію України.

Кримськотатарський політик Ремзі Хаваджі вкотре звертає увагу українського уряду на необхідність забезпечити інтеґрацію кримських татар та інших репатріянтів у загальнонаціональний соціюм, зокрема й фінансово. Вірменський письменник-еміґрант Ваге Аветян прогнозує успішну російську експансію в Закавказзі, а український аналітик Сергій Глазьков висловлює свої побоювання з приводу концентрації збройної потуги і пропаґандистських зусиль Росії на українському напрямку.

Останню третину цього числа присвячено питанням геополітичної та конфліктологічної теорії, без якоїсь тіснішої прив’язки до проблем Криму чи ширшого чорноморського простору. Серед них особливо цікавим виглядає розвідка американського соціолога Рендала Колінза про вплив технологій (зокрема, військових) на геополітичні процеси, написана ще 1986 року. Його колеґа і співвітчизник Джонатан Тернер викладає основні принципи геополітики та геоекономіки, як він їх розуміє, а потім застосовує їх до затяжної кризи навколо Тайваню і схиляється до думки, що острів, найпевніше, і далі інтеґруватиметься з КНР, але це не обов’язково призведе до анексії (статтю, втім, написано ще 1998 року). Американські політологи Пол Диль та Гері Герц спробували математизувати територіяльні зміни у світі протягом більшої частини минулого та позаминулого століть і дійшли висновку (не сказати, щоби несподіваного), що конфлікт за територією все ще є важливим елементом світової політики.

Серед дрібніших матеріялів цього випуску слід відзначити (як своєрідне публіцистичне вкраплення у переважно науковий добір текстів) інтерв’ю Ґейдара Джемаля, в якому він зі своїм характерним патосом закликає Росію об’єднатися з ісламським світом у протистоянні Заходу.

Підсумовуючи, «чорноморське» число «Ї» виглядає скоріше, по-перше, збіркою статтей із вужчої кримської та українсько-російської проблематики (а не гострих питань усього Причорномор’я), а по-друге, цікавою, хоч і стислою, хрестоматією сучасної американської геополітичної думки.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Сергій Гірік ・ Грудень 2017
Новозаснований журнал видає невеликий київський think tank — Центр вивчення повстанських рухів (...

Розділи рецензій