Патриція Букальська (Patrycja Bukalska), Станіслав Аронсон (Stanisław Aronson). Years of Turmoil. From Early Years in Łódź through the Ghetto, the Underground, and the Warsaw Uprising, to Israel’s Wars: A Life

Липень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
698 переглядів

Krakow: Znak Publishers, 2010.

Ця книжка постала з низки інтерв’ю, що їх польська журналістка Патриція Букальська, працюючи над історією Варшавського повстання, взяла у Станіслава Аронсона, знаного також за псевдом «Рисєк». Подані курсивом спогади підпільника чергуються з основним текстом інтерв’юерки (він складає переважну частину тексту).

Центральним у книжці є образ оповідача (ця людина з яскравою долею виступає переважно під псевдонімом «Рисєк» або зменшувальним іменем «Сташек»), дитячі роки якого минули в міжвоєнній Польщі, після чого він разом із родиною, тікаючи від наступу нацистів, потрапив до зайнятого совєтськими військами Львова. Опис побуту родини Аронсонів у Львові, хоч і фраґментарний, складений із окремих епізодів і коментарів, вимальовує однак яскраву й допоки малознану картину повсякденного життя єврейського населення цього міста в міжчассі 1939–1941 років. Безумовно вартим уваги є спогад про масовий м’який антисовєтський спротив серед учнів львівських шкіл, – однією з головних прикмет була відмова дітей вивчати російську мову.

Уникнувши депортацій на схід 1940–1941 років і переживши єврейський погром, що стався після вступу до міста німецьких військ, родина Аронсонів отримала звістки від родичів із Варшавського ґета й вирішила перебратися туди. Дальша оповідь – це історія життя Аронсонів у ґеті, їхніх спроб уникнути депортацій до Треблінки і втечі сімнадцятирічного тоді Сташка з потяга, що прямував до табору смерти. Діставшись Варшави, він потрапив до польського підпілля й опинився в перших лавах бійців Варшавського повстання.

Проте у підконтрольній СССР повоєнній Польщі Аронсон не почувався у безпеці. І от у складі групи сіоністів він вирушає за кордон. Дістався Італії, якийсь час навчався тут на медика і зрештою виїхав до Палестини. Проголошення незалежности єврейської держави зустрів в ізраїльській армії, а на час наступних ізраїльсько-арабських війн був уже підполковником.

Проста мова у поєднанні з уважним збереженням інтриґи робить книжку цікавою для звичайного читача. Станіслав Аронсон у ній хоч і героїзований (зокрема на світлинах, із нагородами), але виглядає все-таки як жива людина.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олександр Аврамчук ・ Грудень 2017
Суспільний резонанс теми польського руху «Солідарність» зміцнюється неоднозначністю...
Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Книжку історика Дмитра Вирського, спеціяліста з річпосполитської ранньомодерної історіографії,...

Розділи рецензій