Glenn Dynner. Yankel’s Tavern: Jews, Liquor, and Life in the Kingdom of Poland

Червень 2016
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
424 переглядів

New York: Oxford University Press, 2014.

Головна ідея монографії Ґлена Динера — розмежувати суспільні стереотипи й сприйняття та наукові факти про минуле євреїв Східної Европи. Науковець обґрунтував причини того, чому євреї, мешкаючи у країнах Західної Европи, охоче переймали традиції титульних націй, стаючи французами або німцями, а в Східній Европі цього не ставалося. Це пояснювалося загрозливою для євреїв юридичною системою, соціяльними бар’єрами, антисемітськими нападами і особливо стосувалося Російської імперії, на території якої діяла смуга осілости.

Назва книжки відсилає до твору польського письменника Адама Міцкевіча «Пан Тадеуш», у якому виведено типовий образ єврейського власника корчми Янкеля. Науковець докладно розтлумачив для англомовного світу зміст поняття «корчма» у Східній Европі. Термін обіймав більше, ніж заклад для розпивання спиртних напоїв. Він був синтезом бару, спиртового заводу, сільської крамниці, готелю, стайні, пошти і місцем проституції.

Динер розвінчав міт про єврейську експлуатацію, адже власниками корчем були не євреї, а маґнати. Євреїв можна назвати співучасниками. Проте, з погляду єврейських релігійних лідерів, антиєврейські погроми доби Хмельниччини були карою за діяльність євреїв-корчмарів.

Терміном «acultured Jews» у книжці позначено євреїв, які, живучи серед місцевого населення, сприймали його традиції і пліч-о-пліч боронили його інтереси. Динер навів чимало прикладів того, як євреї підтримували польський національний рух 1830 і 1863 років, хоча польські повстанці й звинувачували євреїв у шпигунстві на користь Російської імперії.

Міт про єврейську тверезість поширювали маґнати, які стверджували, ніби тверезі євреї-корчмарі якісніше обслуговують відвідувачів. Однак, проаналізувавши єврейські джерела, науковець дійшов висновку, що всі корчмарі вживали алкоголь, а хасиди навіть пиячили. Автор також спростував уявлення про непридатність євреїв до військової служби й аґрарного сектору. Ці заняття не приносили вигоди, тому їхні діти поверталися до корчмарства.

Дослідник проаналізував з позицій мікроісторії десятки життєвих ситуацій і створив загальний образ єврея-корчмаря з усіма його плюсами та мінусами. Текст монографії насичено архівними матеріялами, цитатами, що ілюструють життя євреїв-орендарів і відтворюють контекст корчмарства в Царстві Польському.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Єгор Брайлян ・ Листопад 2017
Бестселер британського історика та журналіста Ніла Ферґюсона присвячено вирішенню одвічних питань:...
Андрій Блануца ・ Березень 2017
Монографія Юрія Кудінова належить до розвідок із царини проблемної історіографії. Автор...

Розділи рецензій