Італо Кальвіно. Якщо подорожній одної зимової ночі

Лютий 2019
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
776 переглядів

Переклад з італійської Романа Скакуна
Львів: Видавництво Старого Лева, 2018.

Цей роман Італо Кальвіно увійшов до підручників із новітньої літературної історії і теорії як базовий зразок постмодерної прози. Його було видано 1979 року, коли така нелінійна, химерно структурована проза була якщо не новацією (постмодерн узагалі відверто грав у ігри, в які вже колись хтось грав), то актуальним викликом традиційному романові. Українською його було перекладено через тридцять років, у 2010‑му («Всесвіт», № 3–4).

Нагадаймо, що Кальвіно був чи не першим і чи не найрадикальнішим із тих, хто робив отой постмодерний виклик: Мілорад Павіч із «Хозарським словником» з’явився 1984 року (перекладений українською наприкінці 1990-х), Джуліян Барнз із «Папугою Флобера» — того ж року; до речі, його досі не перекладено. Додамо до цієї колекції українського перекладу постмодерної класики Фаулзові романи 1960-х, видані в Харкові декілька років тому, проте в тій низці відсутній найвідоміший: «Жінка французького лейтенанта».

Гра, в яку грає Кальвіно, це, по-перше, гра з читачем, по-друге, «гра в читача» і, нарешті, це відверте знущання з нього (якщо мати на увазі так званого «наївного читача»). Того самого, що відкриває книжку, прочитує перші рядки: «Осьось ти почнеш читати новий роман Італо Кальвіно…» — й вирішує, що це така передмова, потім відчуває себе улюбленим співрозмовником уважного і занадто дбайливого автора, який турбується щодо зручної пози та гарного освітлення, дякує за те, що читач пішов до книгарні і купив собі цю книжку. Отже, ти, наївний читачу, чекаєш, коли ж цей роман розпочнеться, щоб зануритися в дійство, так? Ти очікуєш на героя та сюжет? Ти досі нічого не зрозумів? Чи, може, десь на сімнадцятій сторінці ти все-таки здогадався, що ця історія про тебе: як ти пішов до книгарні та купив собі книжку. Ні? Тоді ходімо далі.

Книжка виявилася типографським браком, тобто її зброшуровано з іншою — романом польського письменника Таціо Базакбаля «Недалеко від хутора Мальборк». Ти знову йдеш до книгарні, хочеш дочитати отой польський роман, але з примірником Базакбаля та сама історія, до того ж там усі власні імена змінено на «кімерійські». Наступні романи теж «браковані», переплетені з іншими, в тих інших знову щось не те з іменами, прізвищами та перекладами. Всього таких «романів» буде десять, і якоїсь миті ти нарешті зрозумієш, що справжнім героєм роману став саме ти — його читач, а його сюжет — оті твої ходіння до книгарні та спроби читання фальсифікованих книжок неіснуючих авторів в недосконалому перекладі. Якоїсь миті ти — герой роману — зустрінеш героїню, вона теж читачка, і, як то буває в традиційних романах, ви покохаєте одне одного.

Залишилося сказати, що назви тих десяти романів складають початок нового, мабуть, одинадцятого, в якому змішано всі можливі романні роди: мандри, романтичну ґотику, детектив, імпресіоністичний потік свідомости. У книжці є ще багато ігор з текстами та посиланнями на тексти, і якщо ти — той самий читач, що має час та натхнення, то гратимешся із цим. На останній сторінці нарешті зустрінешся сам із собою і заговориш від першої особи, як справжній герой традиційного роману: «Хвильку ще, хвилечку. Я саме дочитую роман Італо Кальвіно. Називається: “Якщо подорожній одної зимової ночі”».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Розділи рецензій