Стівен Вітт. Як музика стала вільною. Цифрова революція та перемога піратства

Листопад 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
344 переглядів

Переклад з англійської Юрія Семенова
Київ: Наш формат, 2017.

Стивен Віт, американський журналіст, автор журналу «The New Yorker», позиціонує свій текст як розслідувальну журналістику. На написання книжки він витратив п’ять років, а зацікавлення темою музичного піратства автор пояснює тим, що сам належить до піратського покоління. У книжці історію його масштабного «піратування» змальовано лаконічно і з гумором.

Видання з історії комп’ютерної техніки та інформаційних технологій авторства журналістів чи письменників не одне десятиліття користуються популярністю, як і оповіді-розслідування історії становлення й розвитку технологічних новацій і їхнього впливу на суспільство. Вітова книжка поєднує ці дві лінії, адже автор розповідає свою версію історії музичного піратства (навряд чи вичерпну), вибудовує сповнену розмаїтих інтриґ історію тріюмфу формату MP3 та описує життєві колізії осіб, причетних до глобального поширення цих явищ.

Вітове письмо є нерівним — інколи воно справді захоплює. Композиція книжки гармонійна і чітка: кілька сюжетних ліній поступово йдуть назустріч одна одній. Хоча позірно більша частина книжки — це декілька окремих історій. Тож якщо порівняти текст із романом, це буде твір із безліччю другорядних персонажів і з кількома головними героями. До певних моментів автор повертатиметься багато разів, оповідаючи про трьох центральних персонажів книжки: німецького науковця і винахідника, чільну фігуру американського музичного бізнесу та багаторічного музичного пірата (за сумісництвом працівника фабрики з виготовлення компакт-дисків і поширювача саморобних дисків). Цікавою є авторова вказівка на те, як у процесі розслідування не підтверджувалися його первинні припущення щодо тріюмфу формату MP3, специфіки й витоків музичного піратування і як він нарешті вийшов на три життєві історії, пов’язаність яких між собою була приголомшливою і вирішальною для злиття декількох сюжетів в один. До слова, всі ці історії мають щасливе завершення.

Авторський стиль у лексично багатому українському перекладі збережено непогано. Перекладач передав фірмову ознаку Вітового тексту — вміння тримати увагу читача радше не стилем, а способом самого розгортання оповіді, що охоплює майже двадцять років. Віт починає з історії команди розробників формату MP3 і її рушійної сили — Карлгайнца Бранденбурґа; описує перші роки існування MP3, численні невдачі його розробників, коли ідею німецьких винахідників ледь не викинули на смітник, суперечку щодо нього між фізиками-науковцями та студійними інженерами і звукорежисерами.

Історія другого центрального персонажа Даґа Мориса дає подивитися на тему піратства з перспективи тих, чиїм прибуткам воно загрожувало. Третім головним героєм є музичний пірат Дел Ґловер, життєву історію якого розказано з найбільшою симпатією. Розмаїтої ін формації в книжці буває навіть забагато (описи культури і побуту субкультурних середовищ і різних суспільних верств, начерки політичних підтекстів окремих рішень бізнесу, влади і судів США, розповіді про відомих реперів, цікавинки про ті чи ті музичні треки).

У книжці чимало історій успіху, але так само багато й історій занепаду певних ініціятив та долання поразок. Віт уміло вписує появу певних явищ в різнорідне річище великого бізнесу, музичного піратства або в контекст соціяльних процесів у США і світі, оповідає про стосунки музичного бізнесу із державною владою США, про відносини науковців із бізнес-структурами або про особливості якоїсь субкультури. Автор часто захоплюється описом стосунків у сфері музичного бізнесу, і безліч цікавих явищ виявляються занедбаними (наприклад, історію «піратських» партій у різних країнах світу окреслено ескізно), а у висновках помітно поверховість.

Загалом Віт знайшов золоту середину між журналістським стилем і художньо-документальним викладом матеріялу. Хоча він не обтяжує себе поясненням підзаголовка про «цифрову революцію» і «перемогу піратства», тож ці поняття так і залишаються лише влучними фразами.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Оксана Купер ・ Червень 2018
Це передусім книжка з психології особистости, тому за один із прийомів автор часто використовує...
Оксана Купер ・ Червень 2018
Із перших сторінок Ґолдсміт (саме йому належать ідеї, викладені в книжці, хоч на обкладинці й...

Розділи рецензій