Мартін Бубер. Я і Ти. Шлях людини за хасидським вченням

Березень 2016
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
994 переглядів

Київ: Дух і Літера , 2012.

Українське видання Мартина Бубера знайомить із двома напрямками авторових зацікавлень: філософією діялогу і хасидизмом. До книжки ввійшли праці філософа «Я і Ти» та «Шлях людини за хасидським вченням». Перша праця є одним із наріжних каменів діялогізму ХХ століття, друга представляє мудрість єврейських цадиків. Різні за тематикою і способом викладу ці твори єднає пошук відповіді на питання про місце й місію людини у світі.

Філософський трактат «Я і Ти», вперше опублікований у Берліні 1923 року, сьогодні набуває нового звучання. Його засадничі категорії «Я-Ти», «Я-Воно», а також «Між», «Зустріч» і «Подія» розкривають двоїсту природу людського «Я» і підтверджують, що людині для самопізнання потрібен Інший. Філософ уважав, що, трактуючи Іншого як об’єкт, збіднюєш власне «Я»; відкриваючи ж Іншого як неповторне «Ти», знаходиш справжнє «Я», таке ж неповторне й глибинне. Справжнє переживання, стосунки, любов виникають лише між двома і ніколи не можуть бути плодом соліпсизму. Окремо розглянуто питання про місію людини на землі. Бубер бачить її у відновленні первісної єдности зі світом природи, але не через повернення до дитинного і примітивного, а через перехід до вищого, духовного рівня.

«Шлях людини за хасидським вченням» з’явився внаслідок понад сорокарічного дослідження хасидизму — релігійного вчення, яке зародилося на українському Поділлі у ХVIII столітті. Книжка складається із шести частин: «Самоусвідомлення», «Особливий шлях», «Рішучість», «Почни із себе», «Не займайся собою», «Там, де стоїш», у яких автор інтерпретує хасидські оповідки.

У першій частині розкрито важливість усвідомлення людиною її місця щодо волі Божої. Друга наголошує унікальність кожної особистости, з чого випливає і неповторність способу, в який ми наближаємося до Абсолюту. Збагнути свою неповторність і сповна виразити її — це і є, за Бубером, особливий шлях. Третя частина розкриває важливість рішучости, або інакше — цілісности, яку розвиваємо в собі через відданість тому, чим займаємося. «Кожна справа, яку я роблю всією душею, повертається до моєї душі і допомагає її подальшому єднанню», — пише філософ. Два наступні розділи пояснюють необхідність, працюючи над самовдосконаленням, не зациклюватись на власній персоні, адже досконалість потрібна лише для того, щоб людина взаємодіяла з іншими й зі світом. Останній розділ присвячено розмислу про теперішню мить і обставини, в яких перебуваємо, як такі, з яких починається вічність.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Лютий 2018
Внесок Лєрша передусім є внеском у розвиток міждисциплінарних підходів. «Структура особи» не дає...
Дмитро Шевчук ・ Жовтень 2017
Книжка Михайла Якубовича є науково-популярним викладом історії та сучасного стану ісламу в Україні...

Розділи рецензій