Адріян Селін, Іван Стороженко, Геннадій Коваленко.... Wschodni rocznik humanistyczny. Tom VIII, 2012

Грудень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
77 переглядів

Кілька років тому гуманітарний заклад Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні заклав добру традицію – проводити дослідження східноевропейської візії гуманітарної науки. 2012 року світ побачив уже восьмий том часопису, до якого ввійшли ориґінальні праці науковців-гуманітарів Східної Европи, згруповані в три рубрики.

В першій – «Дослідження та студії» – представлено вісімнадцять цікавих статтей, що охоплюють період від раннього Нового часу й до сучасности. Відкриває рубрику стаття російського історика Адріяна Селіна про «польський слід» у Новгороді початку XVII століття, в час облоги Смоленська польським королем Сиґізмундом ІІІ, коли існували інтенсивні контакти служивої знаті Новгорода з польською політикою та побутовою культурою. Український дніпропетровський дослідник Іван Стороженко, спираючись на власні, вже не раз висловлювані гіпотези та нові археологічні дані, по-новому локалізує місце битви на Жовтих Водах 29 квітня – 16 травня 1648 року, в якій козацькі й татарські війська протистояли армії Речі Посполитої. Вона, на авторову думку, відбулася за один-два кілометри від сучасного села Пахарівка Олександрійського району Кіровоградської области.

Санкт-петербурзький історик Геннадій Коваленко пише про політичну діяльність коронного гетьмана Станіслава Жолкевського в період Великої Смути в Московській державі, яка відповідала поміркованій позиції польських політичних еліт щодо війни. Проблемі стабілізації кордонів Російської та Османської імперій у першій третині XVIII століття через позицію кримського хана Бахти Ґірея присвячено спільне дослідження ростовського та київського істориків Дмітрія Сеня та Владислава Грибовського. Автори доходять висновку, що Бахти Ґірей був останнім із представників кримських керівних еліт, хто провадив незалежну політику щодо взаємин метрополії з постійним політичним суперником.

Періодові раннього Нового часу в джерелознавчому аспекті рубрики присвячено статті двох люблінських дослідників: Рафала Павловського, який описує генезу практики письма від античности до барока в реаліях середньовічної Польщі, та Юстини Домбковської-Куйко з Люблінського католицького університету, яка проаналізувала Книги «місць загальних», реґламентовані в шкільних програмах Польщі епохи Відродження, що стали важливою частиною культури цієї епохи.

В рубриці досліджень періоду XIX–XX століть російська дослідниця Маліка Арсанукаєва представила окремі епізоди з історії взаємин поляків із горцями Північного Кавказу впродовж XIX – початку XX століття. Її колеґа Міхаіл Приходько розкрив роль Негласного комітету в підготуванні адміністративних перетворень державної системи Російської імперії за царювання Алєксандра І. Московський історик Валєрій Керов ставить запитання так: підприємці-старообрядці та хабарництво в Росії XIX століття – елементи ділової культури чи цивільна корупція? А відповідаючи на нього, доходить висновку, що взаємини старообрядців із конкретними представниками органів центральної та місцевої влади, які розвивалися в рамках корупційної системи, забезпечили неефективне виконання законів і приписів держави.

Історіографічним сюжетам присвячено дослідження Олега Дячка з Дніпропетровська та Аґнєшки Примак-Савіц із Любліна. Перший дослідив польську, російську та українську історіографії до середини XX століття, пов’язаніз життям ітворчістю літописця Александра Ґваніньї. Аґнєшка Примак-Савіц проаналізувала історіографічний і філософський творчий доробок Юзефа Іґнація Крашевського в дослідженні Литви та Польщі.

Дослідниця із Кельц Малґожата Пшеньосло описала діяльність опікунських рад у Східній Галичині впродовж 1919–1921 років, які надавали допомогу людям, що опинилися у фінансовій скруті. Марцін Крушинський із Любліна представив кілька цікавих біографій офіцерів Польської армії на консульській та розвідувальній службах на території Совєтського Союзу в міжвоєнний період. Пшемислав Ястжембський зі Щеціна проаналізував східну модель сучасної освіти на прикладі російського національного кадетського корпусу. Пьотр Возняк із Варшави у своєму матеріялі намагається реконструювати історію та обставини потрапляння органу Ваґнера до Сєдльця. Анджей Смолярчук із Білостоку об’єктом свого дослідження обрав політичне життя білоруської громади в Поліському воєводстві в міжвоєнний період. Люблінський політолог Анджей Шабацюк поставив собі за мету означити міжнародне становище Грузії після конфлікту з Росією, що призвів до виходу Грузії з СНД; а люблінський філософ Галина Рарот дає філософську характеристику сучасного Києва в його культурному розмаїтті.

В рубриці «Матеріяли та джерела» краківська дослідниця Ельвіра Бушевіч презентує своє видання з ґрунтовними коментарями «Життя Цицерона Бенедикта Гербеста».

В рубриці «Полеміки. Рецензії. Висновки» вміщено п’ять рецензій на найновіші видання, пов’язані зі східноевропейською тематикою.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій