Александер Гауке-Ліговський, Томаш Вісціцький, Єжи Клочовський. Więź 2002 4 (522)

Липень 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
103 переглядів

Квітневий номер часопису відкриває нарис Александра Гауке-Ліговського, в якому описано історично зумовлені труднощі (цезаропапізм тощо) на шляху католицьких церковних структур у Росії. Томаш Вісціцький у гострому фейлетоні аналізує розташування політичних сил у сучасній Польщі та їхній цинічний, як запевняє автор, консенсус у питанні про заборону абортів (чи не є тимчасовим маневром компроміс «лівого» уряду з церквою в поході до Европейського Союзу?) – при цьому сам Вісціцький обстоює «права тих, хто сам не може себе захистити».

Доволі розлогий «український блок» розпочинають роздуми Єжи Клочовського про «тяжку спадщину» історичних польсько-українських узаємин, про незреалізовані можливості взаємного порозуміння тощо; в дискусії «З українцями після Єдвабного» (цей матеріал дав назву всьому випускові) Анджей Фрішке, Ґжеґож Мотика, Марек Скурка, Анджей Талаґа та Анджей Жупанський з’ясовують причини й обставини страхітливої різанини на українсько-польському пограниччі наприкінці Другої світової війни, коли окремі українські загони нищили польське населення – події розглянуто в одному ряді з масакрою в Єдвабному й акцією «Вісла». В інтерв’ю, що його Іза Хруслінська й Пьотр Тима взяли у Василя Галаси («Орлан»), провідний діяч «мельниківської» фракції ОУН (свого часу відмовилася від терористичних акцій проти поляків) розповідає про ідейні засади українського визвольного руху в Другій світовій війні та про співпрацю «мельниківців» із партизанськими угрупованнями Армії Крайової. Нариси Стефана Франкевича, Алойзи Уршуляка та Едмунда Внука-Ліпінського присвячено видатному польському політичному діячеві, першому прем’єру Третьої Речі Посполитої Тадеушеві Мазовєцькому. У рубриці «Поляки та їхні сусіди» Тадеуш Кручковський та Міхал Куркевич торкаються проблем польської меншини в сучасній Білорусі.

В полемічному відділі Ян Томаш Ґросс відповідає Антонієві Сулеку на окремі закиди щодо своєї соціологічної методології, яку він виклав у відомій книжці «Сусіди» (про «Єдвабнянську справу»); тут-таки Сулек, під ваготою опублікованих Ґроссом додаткових фактів, знімає свої претензії. До числа ввійшли фейлетон Юлії Гартвіґ про манеру проведення публічних зустрічей зі знаними діячами культури (підставою служило інтерв’ю з Чеславом Мілошем в одній із найпопулярніших телепередач), поезії Боґуслава Керца, Елжбети Ціхлі-Чарнявської та Якова Ґлатштейна, рецензія Даріуша Ковальчика на працю філософа Яцека Філека «Філософія як етика» й інші матеріали.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Квітень 2019
Число присвячено пам’яті російського історика, правозахисника і громадського діяча, голови...
Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Беззаперечним центральним матеріялом випуску є фраґмент книжки спогадів письменника, критика,...

Розділи рецензій