Стефан Козак (упор.). Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze / Варшавські українознавчі записки. Випуск 6–7

Січень 2000
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
131 переглядів

Варшава: 1998.

Центральною темою здвоєного шостого-сьомого числа «Варшавських українознавчих записок» є тема польсько-українського культурного пограниччя. У вступній статті упорядник збірника професор Стефан Козак обґрунтовує важливість «пограничної» проблематики, а заразом вказує на необхідність саме такого, політично коректного вживання терміна «пограниччя» – замість усе ще поширеного в Польщі терміна «кроси» (околиці) на позначення східних, українських та білоруських земель колишньої Речі Посполитої.

Серед кількох десятків матеріалів, опублікованих переважно польською, але також українською мовою, привертають увагу статті Ришарда Лужного «З літературного пограниччя: від давнини до сучасності», Ганни Дильонґової «На пограниччі двох обрядів – греко-католицького й латинського», Ростислава Пилипчука «Українсько-польські театральні зв’язки (від давнини до початку XX ст.)», Стефана Козака «Біля витоків романтичного українізму», Мирослави Папєжинської-Турек «Польський троп в ідеології Вячеслава Липинського», Миколи Ільницького «Нью-йоркська поетична група та національна літературна традиція», Марії Анкудович-Беньковської «Український фольклор у колі зацікавлень польських романтиків» та Ядвіги Савицької «Спільне місце. Топіка степу і вишневого саду».

Польсько-українським узаєминам домодерних часів присвячено статті Терези Хинчевської-Геннель «Gente Ruthenus – Natione Polonus», Лоренцо Помпео «Гуманістичні й етнографічні мотиви в “Роксоланії” Себастьяна Кльоновича», Катажини Хотинської «Багатомовність полемічної літератури періоду Берестейської унії» та Вальдемара Делюґи «З пограниччя літератури й мистецтва – листівки з середовища Печерської Лаври XVII ст.». Проблематику XIX століття висвітлюють Ян Мирослав Кас’ян («Вернигора – постать із польсько-українського пограниччя»), Станіслав Маковський («“Гайдамаки” Шевченка і “Срібний сон Саломеї” Словацького») та Євген Нахлік («Пантелеймон Куліш про українсько-польські історичні взаємини й перспективи»).

Мар’ян Якубець досліджує мову й стиль польськомовних творів Івана Франка, Олег Романів розповідає про польських учених в НТШ, Ігор Гирич – про польських кореспондентів Михайла Грушевського, Галина Корбич – про польську літературу на сторінках «Літературно-наукового вісника». У статті «Чи історія допомагає взаємному порозумінню?» Томаш Стриєк аналізує ставлення до Польщі українського мислителя Ольґерда Бочковського. Роберт Потоцький розповідає про діяльність Українського наукового інституту у Варшаві в 1930–1939 роках, Еміліян Вішка – про українську еміґраційну пресу у Варшаві 1920–1924 років, Станіслав Стемпень – про сучасні українознавчі дослідження Південно-Східного наукового інституту в Перемишлі.

Літературні взаємини XX століття висвітлюються у статтях Людмили Сірик «Українська тематика в творчості Юзефа Лободовського», Оксани Веретюк «Простори пограниччя: Улас Самчук і Леопольд Бучковський», Мирослави Олдаковської-Куфльової «Гуцульська демонологія за Станіславом Вінцензом» та Михайла Наєнка «Максим Рильський про польську літературу». Ювілеєві Єжи Ґедройця та паризького місячника «Культура» присвячено статті Богдана Осадчука, Боґуміли Бердиховської та Миколи Рябчука.

У рубриці «Архів» друкуються тексти Івана Лисяка-Рудницького «Францішек Духінський і його вплив на українську політичну думку», Володимира Міяковського «Володимир Антонович» та Антоновичева «Сповідь», «Адам Міцкевич у русинській літературі» Івана Франка та «Франко і польська література» Миколая Купльовського.

До збірника включено також праці з мовознавства, мистецтвознавства, фольклористики, різноманітні наукові повідомлення, інші матеріали.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Квітень 2019
Число присвячено пам’яті російського історика, правозахисника і громадського діяча, голови...
Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Беззаперечним центральним матеріялом випуску є фраґмент книжки спогадів письменника, критика,...

Розділи рецензій