Стефан Козак (ред.). Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze, 1999, t.8–9

Липень 1999
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
34 переглядів

Здвоєний восьмий-дев’ятий том «Варшавських українознавчих зошитів», що їх за редакцією проф. Стефана Козака публікує Кафедра україністики Варшавського університету, Польське українознавче товариство та Наукове товариство ім. Шевченка, пропонує обширний добір матеріалів, серед яких передусім виділяються тексти, присвячені 200-літтю від дня народження Адама Міцкевича. Це зокрема розвідки Стефана Козака «Адам Міцкевич у колі харківських романтиків», Романа Кирчіва «З раннього періоду української рецепції творчості Адама Міцкевича в Галичині», Ярослава Дзири «Адам Міцкевич і Шевченко: погляд на Петербурґ», Євгена Нахліка «Адам Міцкевич у рецепції Пантелеймона Куліша», Миколи Ільницького «Іван Франко й Адам Міцкевич: до проблеми валленродизму», Петра Кононенка «Адам Міцкевич у колі київських неокласиків», Романа Гром’яка «Адам Міцкевич у сучасній естетичній свідомості українців», Зиґмунта Ґросбарта «Проблеми перекладу “Пана Тадеуша” українською мовою», Мар’яна Юрковського «Орієнталізми “Кримських сонетів” Адама Міцкевича у перекладах Максима Рильського», Віталія Кононенка «Мовностилістичні особливості українських перекладів поезії Адама Міцкевича», Миколи Зимомрі «Творчість Адама Міцкевича в німецькомовній рецепції та її рефлексії з Україною», а також есей Дмитра Павличка «Правда від Адама».

Другий розділ, присвячений польсько-українським культурним, історичним та політичним зв’язкам, містить статті Станіслава Стемпня «Роль Перемишля в українському національному відродженні в Галичині першої половини XIX ст.», Олега Купчинського «Август Бєльовський та Іван Вагилевич: наукові контакти і співпраця», Анджея Фабіановського «Дві коліївщини: польсько-українська проблематика в творчості Юліуша Словацького та Влодзімєжа Одоєвського», Стефана Заброварного «Поворотні моменти в розвитку українського національного руху в Галичині на тлі польсько-українських взаємин у регіоні (1848–1918)», Оксани Маланчук-Рибак «Український та польський жіночий рух кінця XIX – початку XX ст.», Галини Корбич «“Йти за приміром поляків”: польська культура на сторінках української періодики від початку XX ст. до Першої світової війни», Алоїса Вольдана «Гуцули в літературі», Мирослави Олдаковської-Куфльової «Функції українського фольклору в творчості Станіслава Вінценза», Івана Гечка «Елементи східної духовності в релігійності Станіслава Вінценза», Мирослави Папєжиської-Турек «Ідейна спадщина XIX ст. у концепціях народу в українській політичній думці XX ст.», Анджея Станіслава Ковальчика «Стемповські, або спадкове українофільство», Томаша Стриєка «Польща й проблема польсько-українських взаємин у публіцистиці Дмитра Донцова (до 1939 р.)», Данути Сосновської «Публіцистика Івана Кедрина-Рудницького в Biuletynie Polsko-Ukrainskim», Олександри Гнатюк «Переклади з української літератури в II Речі Посполитій», Роберта Потоцького «Українське питання в Польщі, 1930–1939», Ґжеґожа Мотики «Польсько-український конфлікт 1943–1948 рр.», Ядвіґи Савицької «Поет скіфської Еллади» (про Евгена Маланюка) та Дороти Гемі «Проукраїнські концепції Юліуша Мєрошевського».

Серед інших статей привертають увагу також «Еволюція теми володаря в українському середньовічному малярстві» Володимира Александровича, «Модус літературної містифікації в поетиці “Треносу” Мелетія Смотрицького» Сергія Бабича, «“Тренос” Смотрицького і “Lament” Шимона Старовольського» Моніки Новікової, «“Війна домова” Самійла Твардовського й українська барокова історіографія в контексті історичної психології» Валентини Соболь та «Філософська поема як метажанр нової української літератури (на прикладі творів біблійної тематики)» Ірини Бетко.

Збірник уміщує також виступи проф. Єжи Клочовського («Україна і Польща») та Єжи Ґєдройця («Зрозуміти значення України») з нагоди присвоєння їм звання докторів honoris causa; публікує статті пам’яті знаних польських славістів Генрика Самсоновича, Мар’яна Якубця та Ришарда Лужного; друкує низку інших матеріалів.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Беззаперечним центральним матеріялом випуску є фраґмент книжки спогадів письменника, критика,...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій