Урсула Флеминг. Взять быка за рога. Позитивный подход к боли

Червень 2016
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
291 переглядів

Київ: Дух і Літера, 2015.

Ориґінальна назва книжки Урсули Флемінґ (1930–1992), британського психотерапевта, члена ордену світських домінікан — «Grasping the nettle. A positive approach to pain» — повніше відтворює головну ідею авторки. Адже англійська ідіома «схопити кропиву голіруч» ближча до українських «кинутися у вир», «піти напролом», ніж до російського фразеологізму «взять быка за рога». Англійський заголовок відсилає до Карла Ґустава Юнґа, який уважав, що людині, аби подолати комплекс, потрібно випити чашу гіркого досвіду до останньої краплі. Тільки так можна підкорити біль і не піддатися страхові.

Книжка складається з трьох частин. У першій Флемінґ пояснює, що викликало її зацікавлення «феноменом болю», і подає низку сучасних та давніших ідей щодо сутности явища: Спіноза називав біль «локалізованою формою печалі», послідовники Декарта (представники теорії специфікації) вірять в існування простих шляхів переміщення больових сиґналів від спинного до головного мозку, де відбувається їх декодування. Утім, як засвідчують сучасні дослідження, переживання болю часто залежить не лише від фізичних, але й від психологічних чинників: міра ураження не завжди пропорційна мірі страждання.

Друга частина книжки розкриває авторську методику подолання болю. Тут Флемінґ розповідає історії реальних людей, для яких боротьба з болем часто означала подолання страху перед власною безпорадністю і смертю.

Третю частину, як зазначає авторка, «розташовано наприкінці, аби не нав’язувати її читачеві». Цей розділ можна назвати духовним: традиційному уявленню про страждання як «кару Божу» Флемінґ протиставляє тезу про віру, що здатна змінювати людину. Вона наголошує необхідність поєднання медикаментозного лікування та релаксації із духовними практиками, розмірковуючи, зокрема, про важливість таїнства Причастя у житті вірян.

Методика, яку пропонує авторка, базується на очевидній істині: відчуття болю викликає напругу, а її ступінь часто залежить не лише від серйозности пошкодження чи стадії розвитку хвороби, але й від психологічного стану. Що більше ми напружуємося, то сильнішим є наше страждання. Щоб запанувати над болем, слід опанувати себе, повернутися в первісний стан спокою. Для цього Флемінґ пропонує релаксацію, контроль дихання та емоцій, роботу над поставою, концентрацію та використання записів.

Життя має свої закони, а біль є одним із досвідів, який проживаємо. Флемінґ переконує: ми можемо зберегти спокій віч-на-віч зі стражданням, можемо не боятися зривати пекучу кропиву руками.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Дмитро Шевчук ・ Червень 2018
Головними в книжці є три взаємопов’язані твердження: по-перше, ми живемо в епоху революційних змін...
Дмитро Шевчук ・ Квітень 2018
Сучасна плинна форма зла, як попереджають Бауман та Донскіс, є ще небезпечнішою та підступнішою за...

Розділи рецензій