Бенджамін Коуп, Пьотр Дєніско, Андрєй Ґорних.... Визуальное (как) насилие

Лютий 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
118 переглядів

Вильнюс: Европейский гуманитарный университет, 2007.

У книжці зібрано статті, присвячені дослідженню насилля, яке несе сучасна візуальна культура. Як один із найархаїчніших культурних топосів насилля привертає увагу культурологів, філософів, медійних критиків; невипадковим є звернення саме до візуальної культури: насиллю завжди була притаманна певна технологічність, а технології творення візуальних образів, що їх виробила сучасна візуальна культура, уможливлюють зміну його масштабів і видовищности.

Автори вміщених у збірнику статтей вивчають проблеми насилля та його візуальної репрезентації (Бенджамін Коуп аналізує проблему візуального насилля через призму інтеґрації руху у візуальне мистецтво; Пьотр Дєніско торкається феномену конструювання насилля; Андрєй Ґорних звертає увагу на кінематографічність жаху як симптом модерну), образи насилля в кіно (Єлєна Толстік описує феномен репресивного конструкту гармонійности в умовах тоталітаризму; Ольга Романова аналізує фільми жахів; Алєксандр Сарна досліджує сучасні кінотехнології репрезентації страху і насилля; Ерік Танґерстад розглядає феномен візуального насилля на прикладі фільмів македонського режисера Мілчо Манчевського), взаємовідношення між баченням, владою та суб’єктом (Аудроне Жукаускайте звертається до концепту погляду; Анастасія Дєніщік розглядає реальне та уявне порнографії; Джефрі Алан Сміт аналізує бондаж, садомазохізм і сексуальність у японській мальованій порнографії); представлення тіла в сучасній візуальній культурі (Марґарита Янкаускайте досліджує тему відчужености, болю та відрази; Єкатєріна Ґлод звертає увагу на опозицію «мова – тіло» в фільмах Пітера Ґриневея; Ольґа Ґарєєва аналізує презентацію феномену шрамування в мистецтві); сюрреалістичні війни в суспільстві спектаклю (Дана Гелер розглядає націоналізм як товар; Алєксандр Сарна аналізує катастрофу як видовище; Ліна Казакова відстежує представлення насилля в фільмі Олівера Стоуна «Природжені вбивці»).

Як пише редактор збірки Альміра Усманова, «питання і проблеми, які виникають у зв’язку з дослідженням насилля, можуть видатися надлишковими, нерозв’язними в принципі, сформульованими надто глобально... Однак усі разом вони задають той ракурс обговорення вибраної нами теми, той теоретичний і культурний контекст, поза яким візуальне насилля не можна зрозуміти». Отож центральною темою збірника є аналіз способів інтерпретації та репрезентації насилля в різних візуальних практиках. Автори звертають увагу, з одного боку, на феномен візуального насилля, тобто репрезентацію насилля в класичному та сучасному мистецтві, а також в медіях; із другого боку, в окремих статтях з’ясовано, наскільки сучасні візуальні медії є відповідальними за поширення насилля, чи є вони джерелом насилля й чи здійснюють його щодо реципієнта.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Яна Примаченко ・ Грудень 2017
До збірника, що його впорядкувала кінознавиця та головна редакторка журналу «Кіно-Театр» Лариса...
Дмитро Шевчук ・ Грудень 2017
Книжка представляє результати дослідження феномену гібридної війни Росії проти України, що його...

Розділи рецензій