Упорядник Стівен Д. Гейлз. Вино і філософія. Симпозіум думки і келиха

Квітень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
181 переглядів

Переклад з англійської Петра Таращука
Київ: Темпора, 2010.

Тексти під загальною назвою «Вино і філософія» продовжують стратегію осмислення буденної культури у міркуваннях сучасних філософів, яких об’єднав під однією обкладинкою Стивен Гейзл. Книжка цілком органічно доповнює збірку статтей «Пиво і філософія » і повністю відтворює її логіку. Очевидно, що вино є не менш важливим складником людського буття. Це пояснюється практично вдвічі більшою кількістю текстів, що розбиті на шість повноцінних розділів.

Починаючи з загального екскурсу в культуру вина, автори переконливо розгортають її тривалу історію. Гарольд Тарент у статті «Вино в античній Греції. Деякі платоністські роздуми » цілком слушно встановлює відлік утвердження культури споживання вина від античних елінів: вино, як і багато чого іншого, вважали вони, «містить у собі добро і погане залежно від того, як і коли його вживати». Культура вживання вина має набагато складнішу органіку, ніж уживання пива; це відбилось у мітології античности й ритуалах. Можливо, у цьому можна віднайти причину певної елітарности вина щодо пива, яке вважається буденнішим і звичнішим напоєм.

Цілком очевидно, що темі деґустації та критиці відведено окремий розділ. Джон Бондер у статті «Що нам кажуть критики вина» підкреслює, що «деґустація вина – аналітична процедура, а не проста реакція насолоди». Осмислення тонкощів вина – справа всього життя, цілих поколінь, а тому описові цих таємних процедур присвячено не одну книжку. Антитезою до цих слів є міркування Джорджа Ґейла, який представляє один із найцікавіших розділів: «Краса вина». Він зазначає, що нема сенсу говорити про жодну критику, коли йдеться про вибір вина: врешті все залежить від нас і нашого особистого смаку. Ґейл наполягає, що «фундамент індивіда, тобто знання і досвід, притаманні йому під час ознайомлення з конкретним вином, теж має незнищенну природу. Іншими словами, фактично не існує гострої відмінности між деґустацією вина, а потім передачею наших реакцій». Протилежні думки до корпусу позицій щодо обстоювання елітарности культури споживання та вибору вина додають книжці особливої гостроти, чого не вистачало у «Пиві і філософії», де думки авторів загалом були суголосні між собою.

Віддаючи належне складній системі створення, зберігання, вибору і споживання вина, автори не забувають про філософію, а точніше, філософування, що має супроводжувати хороше вино. Процес смакування вина порівнюється із процесом правильного мислення, яке дарує радість і насолоду від життя. Філософія дає можливість збагнути особливий зв’язок між речами, світом і людиною, а вино в цьому разі є радше нераціональним способом пізнання. Джастин Вейнберґ продовжує цю ідею і слушно відзначає: «Що ж, приглядаючись до культури винолюбів, ми не здатні вирізнити саме той її елемент, який спонукає до ірраціональности… Тим, хто любить вино, важко уявити собі якийсь історичний період, коли життя було б кращим, ніж тепер».

Збірник статтей філософів і виноробів про стародавній хмільний напій є вдалим проєктом, якому глибини додають різноманітні та часто протилежні міркування. Це свідчить про те, що вино, попри свою різну історичну і соціокультурну місію, перебуває поза межами стереотипів, сухих законів та ієрархічних обмежень. Вино максимально наближується до філософії у тому розумінні, що практично пронизує всі зрізи людського буття. Сперечатися про специфіку вина будуть іще довго, а нам залишається тільки його смакувати, не забуваючи, що десь у ньому все ж таки захована істина.

Розділ: 
Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2018
Арістова розглядає чимало тем: форми релігійної девіяції, релігійні почуття, девіянтну мотивацію і...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Лютий 2018
Внесок Лєрша передусім є внеском у розвиток міждисциплінарних підходів. «Структура особи» не дає...

Розділи рецензій