Стівен Котлер, Джеймі Уіл. Викрадачі вогню. Таємна революція змінених станів

Березень 2019
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
218 переглядів

Переклад з англійської Олександри Бойченко
Київ: Yakaboo Publishing, 2017.

Девізом революції змінених станів, про яку оповідають Стивен Котлер і Джеймі Віл, могли би стати їхні слова «Екстаз виходить із підпілля». Екстазом автори називають специфічний діяпазон змінених станів свідомости (від групового й індивідуального «потоку» до споглядальних і містичних переживань), у яких танець, медитацію, сексуальність і цифрові ґаджети використовують для відключення свідомости. Це також психоделічні стани, пов’язані з уживанням натуральних і хімічно синтезованих речовин. Чотирма силами екстазу в сучасному світі стають психологія, нейробіологія, фармакологія і технології (інформаційні, цифрові, комунікаційні, медичні). Завдяки цим галузям, що бурхливо розвиваються, людство отримує більший доступ не лише до змінених станів, а й до їх розуміння. Починаючи від особливостей командної роботи північноамериканських морських піхотинців та пошуку джерел підвищення продуктивности роботи компанії Google, автори рушають у мандрівку історіями численних експериментаторів зі зміненими станами. Послами екстазу стають телеведучий Джейсон Силва, письменник Кен Кізі, контркультурний хімік-експериментатор Алєксандр Шульґін, автор нетрадиційних ідей щодо духовности Екхарт Толе, пристрасний експериментатор і перший директор Інституту Есален Дик Прайс, нейробіолог Ендрю Ньюберґ, психолог-науковець Боб Кеґан. Саме вони є «викрадачами вогню» — прозоре зіставлення з Прометеєм. Персонажами оповіді є також науковці і митці, військові і гульвіси, топ-менеджери і підприємці-авантюристи, цифровий шаман і навіть психотерапевт зі штучним інтелектом Еллі.

Автори описують свої екскурсії на експериментаторські майданчики великих компаній і до нейробіологічних лабораторій, на глобальні фестивалі й демонстрації наукомістких технологій. У тексті щедро згадано втілене пізнання і нейротеологію, коґнітивну гнучкість і агностичний гностицизм, новий поворот коеволюції і біогакінґ, нейрокінестетику і креативність. Автори свідомі того, що описані досвіди часто виходять «за межі цивілізованого суспільства», адже дають змогу долати територію церкви, тіла і держави. Котлер і Віл наголошують, що розмаїття змінених станів виростає зі спільности їхніх біологічних механізмів. Головними ознаками їх усіх автори називають безсамість, позачасовість, легкість і насиченість. Ці ознаки не належать до змістовного наповнення, вони — суто феноменологічний опис, що спирається на нейробіологію. Отже, змінені стани «працюють як вимикач», у них люди перестають бути заручниками невротичної свідомости. У цьому й проявляється парадокс безсамости: «періодично позбуваючись свідомості, ми маємо ліпші шанси знайти себе».

Найцікавішими є розділи, у яких ідеться про те, як змінені стани можуть ставати більш ніж розвагами або ресурсом для психологічного розвантаження: посилювати довіру, поліпшувати співпрацю і прискорювати інноваційні процеси. Проте інколи Котлер і Віл зловживають патетичними заявами щодо сучасного Великого пробудження, стверджуючи, що змінені стани можуть ставати зміненими рисами характеру, а новітні технології несуть екстаз у маси.

Урівноважують автори свій запал розділом, присвяченим проблемам, що їх спричинить революція змінених станів. Вони зосереджуються на двох зацікавлених у екстазі галузях: армії і торгівлі. Автори звертають увагу і на парадоксальність екстазу, що несе із собою неминучу дозу відповідальности, а ще — завжди йде в парі з агонією. І пропонують власну «інструкцію з використання екстазу» — описи відомих пасток, розв’язання поширених проблем і варіянти уникання небезпек.

Книжку написано в найкращих традиціях нон-фікшн літератури. Письмо Котлера та Віла є дотепним, афористичним і сповненим метафор, що збережено в українському перекладі. Попри те, що книжка має відверто популяризаторське спрямування, у ній можна знайти і ориґінальну презентацію численних наукових ідей, що додають суттєвих нюансів у розуміння людини та специфіки її існування, тож загалом спрямування і центральні повідомлення «Викрадачів вогню» є спорідненими з ідеями трансгуманістичного руху.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Сергій Баглай ・ Грудень 2018
Дискусія про реформування поліції в США вкотре постала на порядку денному 2014 року після того, як...
Сергій Гірік ・ Серпень 2018
Збірник статтей відомого американського дослідника їдишомовної літератури й культури Геннадія...

Розділи рецензій