Вячеслав Насєвіч, Віктар Цемушав, Міхаіл Спіридонав.... Вялікі гістарычны атлас Беларусі у 3-х тамах

Жовтень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
153 переглядів

Том 1
Мінск: Белкартаграфія, 2009.

Гортаючи сторінки першого тому Великого історичного атласу Білорусі, ще раз переконуєшся, що історична карта часто надає повнішу, точніше – наочнішу уяву про країну, ніж грубезний опис. Інакше кажучи, глибоке розуміння історичних процесів та усвідомлення значення історичних подій неможливе без вивчення карти. Звісно, з цією думкою погодяться ті, хто звик до специфічности сприйняття картографічних образів. Одразу ж спадають на думку ті труднощі, з якими, певно, зіткнулись автори атласу – проблема співпраці історика та картографа, що її кінцевою метою є авторський ориґінал майбутньої карти. Знання історика зазвичай не мають, так би мовити, просторової прив’язки. Картограф натомість не має права залишати на карті «білих плям». А історія Білорусі повна отих самих «білих плям».

Історичний атлас Білорусі є чудовим прикладом плідної чотирирічної спільної праці картографів, істориків і художників. Виконаний зі смаком, любов’ю і знанням справи, він може стати прикрасою будь-якої бібліотеки. Понад те, що білоруська мова не є перепоною для українця.

Атлас розпочато докладною хронологічною таблицею, що охоплює період від найдавніших часів до Люблінської унії. Подальшу історію Білорусі передбачається висвітлити в наступних томах. Далі слідує блок науково-довідкових історичних карт, поділений на розділи, що присвячені доісторичним часам, території давньої Білорусі як периферії античного світу, давній Русі, Великому князівству Литовському, релігії та культурі XIV–XVI століть.

Кожному розділу передує розлогий вступний текст, виконаний у поширеній сьогодні манері поєднання наукової термінології з популярним викладом. Хотілося б, щоби такого роду тексти тісніше прив’язувалися до карт, пояснювали їх зміст. На жаль, означений підхід, що подекуди тягне неузгодженість окремих частин твору, завжди є ознакою колективних праць.

Історичні карти можуть бути цікаві українському читачеві тим, що охоплюють не тільки територію сучасної Білорусі, а й чималі терени Центральної та Східної Европи разом з Україною. Білоруський погляд на давню Україну часто незвичний, приміром, щодо археологічних культур. До речі, складається враження, що в археологічному розділі деякі теми є для авторів ближчими за інші й опрацьовані ретельніше за решту. Такого роду «емоційність» проявляється, коли автори всупереч картографічним правилам прагнуть показати на карті більше, ніж вона «може вмістити», або ж коли варті уваги як для такого видання сюжети випадають з поля зору. Іноді зустрічаються дрібні неточності.

Але все це нітрохи не зменшує пізнавальну цінність видання, посилену ентузіязмом і небайдужістю авторів, із-поміж яких варто згадати Вячеслава Насєвіча, Віктара Цемушава та Міхаіла Спіридонава. Окремі карти є справжніми ексклюзивами історичної картографії. Наприклад, карта гідронімів – ключ до розуміння доісторичної етнографії Білорусі.

І в зображувальних засобах, й у викладенні матеріялу простежується прагнення «оромантизувати» зміст. Це не заохочувалося під час створення сухих і неупереджених атласів радянської доби з їхньою претензією на «об’єктивність». Натомість історико-географи незалежної Білорусі проводять сміливі паралелі між Страбоновими атмонами і сидонами та носіями поліського і середньодніпровського варіянтів зарубинецької культури початку нашої ери, тим самим наповнюючи археологію «життям» і відшукуючи предків свого народу в півлеґендарних давніх племенах.

Карти на період давньої Русі не обмежуються власне Полоцьким князівством – середньовічним прообразом сучасної Білорусі. Кожну сторінку цього розділу насичує енциклопедичний зміст: указано роки перших літописних згадок про білоруські та українські міста, вік населених пунктів за даними археології, роки початку князювань, феодальний поділ, події політичної історії. Теж саме стосується й розділу, що присвячений Великому князівству Литовському. Він найдокладніший в атласі. Можна стверджувати, що повнішого картографічного висвітлення цієї тематики годі й шукати.

Особливої уваги варта генеральна карта білоруських земель, що займає 51 сторінку атласу. Ситуацію XVI століття екстрапольовано на сучасну географічну основу масштабу 1:300000. Цей результат багаторічної праці білоруських науковців – справжнім скарб для краєзнавця. Залишається сподіватися, що хтось спроможеться здійснити таке на територію середньовічної України. Генеральну карту гармонійно доповнює добірка репродукцій стародавніх карт білоруської території, що значно збагачує змістовну й естетичну цінність атласу. А докладний історико-географічний покажчик є своєрідною «Історією міст і сіл Білорусі» в мініятюрі. Тут зібрано дані про всі населені пункти, що існували на 1567 рік, указано рік першої згадки в писемних джерелах, історичні та сучасні назви, імена власників, історична та сучасна адміністративна приналежність.

Поза сумнівом, вихід у світ великого історичного атласу Білорусі – це значна подія в картографії та взагалі у видавничій справі. У Білорусі сформувалася школа історичної картографії високого рівня, а виданий атлас демонструє втілення її здобутків за роки незалежности. Такі видання повертають моду на «читання атласів» – його приємно тримати в руках, «мандрувати» в часі та просторі, не виходячи із затишного кабінету. А з огляду на професійні потреби істориків – це й потужний інструмент для побудови наукових концепцій, для перевірки фактів і підвищення ефективности досліджень.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій