Герберт Ернест Бейтс, Джені Ерпенбек, Майкл Свонкік.... Всесвіт. 2005, № 1–2

Березень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
102 переглядів

Січнево-лютневим числом «Всесвіт» розпочав тривале святкування свого 80-го ювілею. Цій знаменній події і присвячено коротку передмову редколеґії. Видається, що «всесвітяни» вирішили серйозно замислитися над тим, які ж перспективи має нині «грубий» літературний журнал. Хоча редакція й фіксує символічне зростання кількости читачів на 19,3 %, складно сказати, чи перспективи «Всесвіту» справді оптимістичні.

В рубриці «Література ХХ сторіччя» вміщено повість англійського письменника Герберта Ернеста Бейтса «Райський виноград» (1974). Традиційний екзотичний для англійської літератури острівний топос (цього разу – Таїті), не менш звичний «цивілізований» персонаж, який потрапляє в пастку місцевих принад, океанічні хвилі, на тлі яких усе це діється, – одним словом, усі ознаки типового колоніяльного роману. Перекладачка Олена Поманська написала й невелику післямову до повісті з біографічними даними про Бейтса, більше відомого в Англії як майстра короткої прозової форми.

Рубрика «Новітня література» цього разу потішила аж двома несподіванками. Перша – початок роману «Молодість» позаминулорічного нобелівського лавреата, вихідця з Кейптавна, Джона Максвела Кетзе (саме так перекладають у «Всесвіті» його прізвище – Coetzee). Роман цікавий і незвичний, хоча, як і попередній, цілком вписується в жанрове означення колоніяльної прози. Це історія африканського еміґранта з письменницькими амбіціями, але тільки клерківськими потугами. Спосіб мислення цієї специфічної особи, яка не може вписатися ні в простір рідного Кейптавна, ні чужого їй Лондона, – зміст усього роману. Його справді варто почитати. Хоча натрапляємо в тексті на кілька ориґінальних перекладацьких «ляпів»: скажімо, французького драматурга Жана Ануя названо «Ануїлем», а «молоковоз» тут – не вантажівка, що возить молоко, а «симпатичний хлопець», який за цю справу відповідає.

Десять оповідань Джені Ерпенбек із Берліна – доньки відомого німецького режисера та письменника Фріца Ерпенбека – становлять другу частину рубрики «Новітня література». У «Клубі любителів фантастики» надруковано чимале оповідання сучасного американського автора Майкла Свонкіка «Повільне життя». До «Скарбниці» числа втрапив англійський автор XVI–XVII століть Джордж Герберт: Олена Бросаліна (вона ж Олена О’Лір) переклала декілька його віршів і написала невеличку статтю, присвячену письменниковій творчості. «Синя Борода» Олени Кучерявої – компаративістичне есеїстичне дослідження про Синю Бороду, його реальних та книжкових (Шарля Перо та Анатоля Франса) відповідників.

В «Україніці» мова про два видання: «Антологію української літератури ХІ–ХХ століть» (стаття «Задумано в Барселоні» Аркадія Жуковського) та французьке видання Євгена Маланюка (розвідка Леоніда Куценка). У «Перекладацьких студіях» «всесвітяни» не стомлюються згадувати Миколу Лукаша. Цього разу давніми, але дуже теплими спогадами про співпрацю діляться Олег Микитенко (головний редактор «Всесвіту») та Світлана Жолоб.

У «Десяти празьких листах» майже в щоденниковій формі викладено складну історію Чехії: від Другої світової війни до оксамитової революції та вторгнення радянської армії. Все це пересипано дотепними зауваженнями про сутність чеської столиці, характери її мешканців, особливості пивниць, кав’ярень тощо.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій