Віктор Горобець. «Волимо царя східного...» Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава

Березень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1043 переглядів

464 с.
Київ: Критика, 2007.

У новій книжці київського історика Віктора Горобця, що вийшла у видавництві «Критика» у співпраці з Інститутом Критики за підтримки Українського наукового інституту Гарвардського університету та за сприяння Програми досліджень Східної України ім. Ковальських Канадського інституту українських студій Албертського університету й Наукового товариства ім. Шевченка в Америці, зусебіч досліджено один із найскладніших і найсуперечливіших сюжетів в історії російсько-українських відносин Нового часу: взаємини Русі-України та Русі-Московії, Гетьманату та держави Романових від середини XVII до кінця XVIII століття, коли Єкатерина II остаточно зліквідувала українську автономію.

Автор зосередився на підвалинах і політико-правовому наповненні цих стосунків, логіці міжнародних відносин у Східній Европі, соціяльно-політичних трансформаціях усередині Гетьманату, що посутньо сприяли інкорпоруванню України в Росію. Спираючися на широку джерельну базу, історик реконструює, наскільки документи це йому дозволяють, сприйняття суспільно-політичних і культурних реалій тогочасними українськими та російськими елітами, прагнучи зрозуміти внутрішню мотивацію учасників подій, які за короткий час перетворили Росію з марґінального в історії України-Руси чинника на один із головних її пріоритетів і зрештою призвели до переяславських домовленостей.

Дослідник аналізує юридичні аспекти угоди 1654 року, цілі та дипломатичну риторику московської політики Богдана Хмельницького, докладно розглядає ідеологічні передумови та історичні прецеденти утвердження царської протекції над Україною, зрештою, зовнішньо- та внутрішньополітичні контексти й наслідки українсько-російського союзу, обопільні проєкти його ревізії, колізії суперництва Москви та Чигирина, перебіг російсько-польсько-кримських змагань за Україну в другій половині XVII століття й українсько-російської війни 1688 року та подальший політичний, правовий і соціокультурний статус України-Малоросії в системі російської лояльности. Ґрунтовний аналіз української політики Пєтра I дає змогу зреконструювати мотиви переорієнтації Івана Мазепи та причини й обставини занепаду Гетьманату в «післямазепинську» добу.

 

 

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій