Ульрих Бек. Влада і контрвлада у добу глобалізації. Нова світова політична економія

Жовтень 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
508 переглядів

Переклад із німецької Олександра Юдіна
Київ: Ніка-Центр, 2011.

Німецький соціолог Ульрих Бек прагне відповісти на запитання, як можна підготуватися до сучасних змін, коли світовий простір влади концептуально й політично освоюють поза старими категоріями національного й інтернаціонального. Іншими словами, автор аналізує перспективу космополітичного оновлення політики й держави, переконуючи, що сучасні форми глобалізації вимагають переходу від національного до космополітичного мислення. Цей перехід пов’язано з низкою нових сенсів і викликів. Космополітизм тут означено як «наступну велику ідею», що прийшла на зміну націоналізмові, комунізмові, соціялізмові та неолібералізмові. Саме ця ідея покликана допомогти людству пережити ХХІ століття, не повертаючись до варварства. Космополітична ідея, як стверджує Ульрих Бек, виражає спробу заново помислити взаємозалежності й узаємодію поза рамками національної аксіоматики.

Ульрих Бек пропонує концепцію методологічного космополітизму, який стає теоретичним підходом і водночас ідеологічною програмою, опонуючи методологічному націоналізмові в політиці та науці. Це зумовлено тим, що нація нині втрачає свій статус, поступово перетворюючись на суто культурний феномен, тоді як соціяльний досвід здобуває транснаціональну відкритість. Методологічний націоналізм у книжці представлено як джерело помилок, що їх прагне виправити нова критична теорія, заснована на космополітизмі: помилка самовільного включення кордонів, помилка національного центризму, неісторичність і абстрактність держави й поняття держави, нерозрізнення національної держави та державної орієнтації, викривлений погляд на засади леґітимації.

На основі принципів нової критичної теорії, витворених завдяки космополітичній перспективі, Ульрих Бек прагне показати, як ми можемо і маємо по-новому сприймати й реконструювати такі ключові поняття, як «влада», «панування» та «насильство». Для цього він аналізує метавладу світової економіки, метавладу глобального громадянського суспільства, транслеґальне панування (у книжці його означено як можливість тривалого, більш-менш інституціоналізованого впливу на національні рішення і реформи; цей вплив здійснюють світові економічні інституції понад усіма національними системами та кордонами), феномен космополітичної держави (згідно з Беком, це держава, заснована на принципі національної індиферентности, що передбачає, крім того, співіснування національних ідентичностей на основі конституційної толерантности), можливості обґрунтування космополітичного реалізму. Розгляд влади та контрвлади в епоху глобалізму передбачає визначення стратегічної логіки нової гри, що відбувається в світі. Водночас така стратегія, на думку Бека, проявляється в динамічній узаємозалежності трьох перспективних дій: світової економіки, держав і глобального громадянського суспільства.

В останньому розділі автор проголошує «маленьку надмогильну промову над колискою космополітичної епохи», наголошуючи, що в нашу добу побічних наслідків не існує тріюмфального обґрунтування чогось. Нам залишається тільки шлях критики. Саме тому нова критична теорія з перспективи космополітизму має стати й новою самокритичною теорією. Автор робить три кроки, що засвідчують цю самокритичність: перший — захист ідеї космополітизму від грубих непорозумінь (для цього він розташовує її в полі описів глобалізму, універсалізму та мультикультуралізму); другий — розгортання онтологічного песимізму Европи в протилежний бік і перетворення його на гіпотезу позитивної діялектики Просвітництва в контексті повороту до глобальної епохи; третій — обґрунтування космополітичного режиму, з огляду на його тіньові прояви (Бек пише про намір продумати наново дещо змінену фразу Жана-Поля Сартра «Пекло — це ми» для космополітичної епохи. Це зумовить занурення в космополітичне світосприйняття, що його більшість уважає за цілком утопічне, наповнення грудей його «отруєним повітрям», аби виголосити «маленьку надмогильну промову над колискою космополітичної епохи»).

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олександр Аврамчук ・ Грудень 2017
Суспільний резонанс теми польського руху «Солідарність» зміцнюється неоднозначністю...
Дмитро Шевчук ・ Квітень 2017
Видання має на меті цілісно представити історію розвитку астрономії на українських землях. Однак...

Розділи рецензій