О. В. Логінов, Л. І. Семенко. Вінниця у 1917 році. Революція у провінційному місті

Жовтень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
158 переглядів

Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2011.

Події революції, громадянської війни та інших перипетій 1917 – початку 1920-х років в Україні досі залишаються темою, що потребує дальших історичних розробок, наступних публікацій на різних фахових рівнях. Серед причин такого становища – втрата багатьох документальних джерел, перерваність і репресованість «народної пам’яті», ідеологізація, мітологізування та спотворення історичного викладу, чим грішили як самі учасники подій, так і їхні спадкоємці, – на перше місце тут, певно, треба поставити «червоний» дискурс, але й інші сторони такими засобами не гребували.

Однією з цікавих книжкових новинок такого роду є видання «Вінниця у 1917 році. Революція у провінційному місті» Олександра Логінова та Лариси Семенко. Жанр книжки означено як «краєзнавчий нарис», проте дослідження виконано відчутно академічніше, ніж того вимагають нарисові стандарти. Загалом, «Вінниця у 1917 році» – досить ретельна локальна історична студія. Автори зробили щасливий вибір на користь активного цитування й використання місцевих, вінницьких джерел (архівні дані, преса, статистика тощо), залишивши тло загальноукраїнським і загальноімперським даним. Книжка також поєднує увагу до політичної історії з ознаками «літопису буденности».

В умовно вступній частині Логінов і Семенко коротко характеризують життя міста напередодні революційних подій 1917 року. Воно постає начебто політично стабільним і консервативним, проте економічно напруженим. Наступний смисловий блок книжки стосується падіння царату в Російській імперії та реакції на це у повітовій Вінниці (через цензуру і переляк місцевих чиновників місто дізналося про революцію далеко не відразу). Автори викладають події «медового місяця» нової доби, непогано відтворюючи колорит і дух, переважно зворушливий, але подекуди й кумедний.

Певно, найрозлогіше висвітлено наступний період дезінтеґрації звільненої від самодержавства території Російської імперії. На вінницькому матеріялі це означало утворення кількох центрів влади в місті, його помітну автономізацію відносно Подільської губернії (в нових обставинах географічне розташування починало важити більше, ніж дислокація губернських чиновників, і тут явно Вінниця принаймні не поступалася Кам’янцю). Цікаві, докладні дані про вінницькі вибори та становище різних політичних сил доводять, що загалом симпатії вінничан були на боці різного роду соціялістичних партій. Попереду були загальноімперські соціялісти, помітним був рейтинґ українських лівих партій, їхніх єврейських і польських колеґ. Певну підтримку мали й консервативніші сили. А потужне представництво більшовиків ґрунтувалося передусім на солдатах, дислокованих у Вінниці. Характерно, що влада української Центральної Ради стала актуальною в місті лише в листопаді, – втім, і надалі її не можна було назвати міцною.

Нарешті, останній період, висвітлений у книжці, – перетворення революційного хаосу й економічної руїни у відверте збройне протистояння різних анклавних угруповань. Автори зосереджуються як на суто бойових даних, які стосуються Вінниці, так і на спробах міської Думи хоч якоюсь мірою зберегти побутові умови для виживання городян, на руйнуванні більшовиками місцевого самоврядування та їхніх експропріяціях, на моторошних і трагікомічних подробицях революційних буднів. Найвиразнішою тут є історія з багатоденним розграбуванням складів зі спиртом: солдати й інші охочі виціджували «життєдайну рідину» крізь усі можливі щілини, за спирт вчинялися бійки та збройні сутички.

Істотним позитивом «Вінниці у 1917 році» є тверда настанова авторів утриматися від виказування симпатій до котроїсь зі сторін тодішніх конфліктів, а отже, й відмова від ідеологізації – на користь накопичення фактичних знань. Головною вадою книжки виглядає брак якісного редаґування: незграбно виглядають переклади статтей і документів із російської та польської мов, є й інші очевидні «ляпи» та недогляди. Інакше кажучи, книжка дещо потерпає від стандартно низької провінційної культури краєзнавчого та історичного книговидання в Україні.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій