Любов Борусяк, Ілья Штейнберґ, Татьяна Долґопятова.... Вестник общественного мнения: Данные, анализ, дискуссии. 2004, № 5 (73), (сентябрь–октябрь), № 6 (74), (ноябрь–декабрь)

Березень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
137 переглядів

П’яте число «Вісника» розпочинають роздуми Юрія Левади про «більшість» і «меншість», що ґрунтуються на матеріялах серії досліджень за програмою «Человек советский» (1989–2003 роки). Автор указує на відсутність політично значущої «меншости» або спектра «меншин», що можуть сформувати «більшість» чи вплинути на неї, як на наслідок адміністративної системи державного управління, що майже не змінилася з 1989 року.

Статтю Владіміра Ґімпельсона й Володимира Маґуна присвячено дослідженню перспектив і обмежень кар’єри молодих урядовців. Маріна Красільнікова вивчає соціяльну динаміку в перехідних суспільствах за матеріялами досліджень ВЦИОМ та Левада-Центру в 1993–2004 роках і даних по Угорщині, Польщі та Румунії. Основною тенденцією вона вважає зниження рівня соціяльного самовідчуття та зростання частки населення, що зараховує себе до нижчих прошарків суспільства (коштом середнього та вищого). При цьому ціннісні орієнтації населення перехідних суспільств близькі до західноевропейських.

Алєксєй Лєвінсон, Ольґа Стучевська та Яков Щукін поновлюють дискусію про середній клас, характеристики тих, хто себе ним уважає, його риси виокремлення, перспективи формування та утвердження.

Лєв Ґудков у статті «Росія та Східна Европа: взаємна відчуженість і байдужість» обговорює проблеми того, як росіяни сприймають свою державу, їхні уявлення про важливість і корисність взаємин із країнами Східної Европи та іншими сусідами, ставлення до них. Автор робить висновок, що через повернення до риторики «відродження великої держави» політична й інтелектуальна еліти Росії дедалі більше «замикаються» на самих себе, бо не здатні модернізуватися та, як наслідок, внутрішньо й культурно розуміти мотиви своїх сусідів і орієнтуватися в сучасному світі.

Інформаційна частина випуску містить дані моніторинґів громадської думки росіян (1993 – вересень, 2004), огляд головних тенденцій.

 

Шосте число традиційно розпочинає огляд основних тенденцій і змін громадської думки росіян (згідно з даними моніторинґів 1993 – листопад, 2004) щодо оцінки економічного розвитку й потенціялу держави та власної родини, рівня оптимізму й протестних настроїв населення, ставлення до війни («спецоперації») в Чечні та необхідности розпочати переговори, рівня довіри до різних суспільних інститутів і політиків, зокрема Владіміра Путіна. Загалом, протягом 2004 року можна було спостерегти зростання неґативних настроїв щодо оцінки економічного становища, зменшення політичного й економічного оптимізму на тлі збереження сталих показників протестних настроїв у суспільстві та ставлення до реформ. Детальні дані моніторинґів наведено в інформаційній частині числа.

Аналітичний блок продовжує біографічний нарис Боріса Докторова про Боріса Ґрушина (з нагоди ювілею) та його внесок у дослідження громадської думки в СССР.

Стаття Боріса Дубіна «До питання про вибір шляху: еліти, маса, інститути в Росії та Східній Европі 1990-х років» розвиває розпочату в попередньому числі тему. Соціолог доходить висновку, що протягом цих років для росіян все властивішими стали символічне відчуження, ідентифікація себе як несхожих на всіх решту, ідея «особливого шляху Росії». Ба більше, таку риторику всіляко підтримували владна еліта й мас-медії. Поєднання ж із процесами централізації влади та її «зсуву» в бік силових структур призвело до припинення політичного діялогу в суспільстві, риторики «ворожого оточення» та суттєвого обмеження демократичних інститутів.

Татьяна Долґопятова, Вікторія Ґолікова й Боріс Кузнєцов досліджують, як керівники компаній ставляться до правового реґулювання, найперше тих правових норм, які стосуються корпоративного управління. Андрєй Здравомислов порушує проблему поглядів росіян на відповідальність економічної еліти перед суспільством, аналізуючи громадську думку щодо уявлень про інтереси економічної еліти Росії, мотивів крупного капіталу, форм відповідальности, оцінки діяльности й ставлення до відомих олігархів. Цілком очікуваним є те, що найбільшу підтримку населення здобула ідея перерозподілу натуральної ренти на користь державного бюджету. Вартий уваги й аналіз високого рівня недовіри до іноземного капіталу.

Ілья Штейнберґ досліджує роль соціяльних неформальних зв’язків у житті пересічного росіянина, а особливо – психологію нееквівалентних обмінів у мережах соціяльної підтримки міських і сільських родин.

У статті Любові Борусяк «Патріотизм як ксенофобія (Результати опитування молодих москвичів)» наведено результати пілотного дослідження молоді Москви, які демонструють наявність у неї ксенофобних настроїв, на кшталт «Москва для москвичей» та «Россия для русских». Авторка стверджує, що серед молоді 16–22 років нині актуальна тенденція ототожнення патріотизму та національної ідеї саме з такими поглядами.

А. О.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій