Сергій Плохій. Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського

Листопад 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
4203 переглядів

Авторизований переклад з англійської Миколи Климчука
Київ: Критика, 2011.

У вересні 1903 року Михайло Грушевський, тридцятисемирічний професор Львівського університету в Австро-Угорщині, написав свою найвідомішу статтю, – оповідає у передньому слові до українського видання своєї книжки професор Гарвардського університету історик Сергій Плохій. – Під заголовком «Звичайна схема “русскої” історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства» Грушевський надрукував її наступного року у столиці іншої, сусідньої імперії, Санкт-Петербурзі.

То був підсумок праці та роздумів молодого дослідника, а водночас його заповіт: Грушевський хворів і не сподівався жити довго. А проте він прожив після того ще тридцять років і встиг не тільки ретельно обґрунтувати критику «звичайної», тобто імперської, схеми історії східного слов’янства, але й вибудувати і спопуляризувати власну, «незвичайну», яка радикально переділила колишній імперський історичний простір і уможливила постання і повноцінний розвиток української історичної науки та модерної нації.

Михайло Грушевський не лише писав історію, а й творив її. Досі ці дві іпостасі тієї самої людини – історика та політика – зазвичай розглядали окремо. В українському середовищі усталився погляд на Грушевського як на геніяльного науковця і вельми посереднього політика.

У парадоксальний спосіб нинішні рятівники залишків імперського простору, завзято поборюючи катастрофічні для них наслідки обох складників діяльности українського «сепаратиста», сприймають його постать цілісніше, позаяк у суто науковому запереченні їхньої «триєдиної» концепції не вбачають ніякої іншої мотивації, крім політичної. Книжка Сергія Плохія, зводячи докупи політичну й інтелектуальну біографії Михайла Грушевського, відновлює загублену цілість і в нас.

 

Зміст

Слово до українського читача   9

Передмова   11

Вступ   15

 

Частина перша

Нація та імперія 

 

Розділ 1. Історик як націєтворець   35

Становлення народника   39

У Габсбурзькій монархії   51

«Визволення Росії»   61

Між двома революціями   74

Народження України   83

 

Розділ 2. Делімітація минулого   103

Підважити імперський наратив   108

Пошуки витоків   127

Змагання за Київську Русь   144

 

Розділ 3. У пошуках національної парадигми   161

Шлях до нового наративу   165

Структура минулого   176

Історія нації   185

Козацький міт   199

 

Частина друга

Нація і клас

 

Розділ 4. Червона Україна   221

На поклик Києва   224

Совєтський академік   237

Історик   257

«Контрреволюціонер»   267

 

Розділ 5. Повернення у революцію   283

Революція   288

Нація   293

Герой   302

Маси й еліти   316

Держава   327

 

Розділ 6. Клас проти нації   343

Марксистська історія і національний наратив   346

Мирне співіснування   364

Великий перелом   378

Демонтаж національної парадигми   393

 

Висновки   407

Додаток. Слідами останнього тому «Історії»   415

Примітки   423

Покажчик   573

Список ілюстрацій і мап   598

 

 

 

           

Нагорода в номінації «Минувщина» (Біографії/мемуари) Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2011». 

 

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Розділи рецензій