Natalia Biłous. Urzędnicy miejscy Łucka w XV–XVII wieku. Spisy

Жовтень 2018
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
109 переглядів

Toruń: Wydawnictwo Naukowe GRADO, 2017.

Праця є сьомим томом у серії «Руські землі» в рамках проєкту «Списки міських урядників з теренів давньої Речі Посполитої, Силезії та Західного Помор’я». На українських теренах джерела за XV – першу половину XVI століття з різних причин не мають системного характеру. Міську адміністрацію Луцька раннього нового часу відбито в джерелах луцьких замкових книг, перших книг Литовської метрики, пізніше – актових книг земських та гродських судів. Ці джерела опрацювала Наталя Білоус.

Власне спискам міських урядників передує дослідження системи влади в Луцьку упродовж XV–XVII століть. У вступі схарактеризовано джерельну базу, на основі якої складено списки. За словами дослідниці, труднощі у складанні переліків спричиняє незадовільна збереженість міських книг. Унаслідок пожеж збереглася лише одна луцька міська книга за 1638–1640 роки. Нещодавно дослідниці вдалося віднайти війтівсько-лавничу книгу за 1600–1601 роки у відділі рукописів Академічної бібліотеки Латвійського університету. Тому головним джерелом для укладання списків стали міські книги з фонду 25 ЦДІАК.

Далі Білоус описує Луцьк у домаґдебурзький період, час та умови надання йому маґдебурзького права (1432 рік). Авторка торкається питання діяльности війтівського уряду, персонального складу війтів, уряду лентвійтів (міське суддівство), міської ради, суддівської лави, міської канцелярії, архіву та ратуші. Науковиця проаналізувала організацію роботи міських урядників і репрезентативні функції «старої ради» та представників міського поспільства. Підсумовуючи дослідження, Білоус вказує на типові ознаки діяльности міських урядників у містах на маґдебурзькому праві й зіставляє їх із середніми містами Речі Посполитої.

Наступний розділ складає список із 290 міських урядників. Його поділено на п’ять частин: війти, лентвійти, радці, лавники, писарі міські та лентвійтівські. Дані про урядників містять інформацію про першу документальну фіксацію із зазначенням джерела та наступні джерельні згадки, якщо їх виявлено.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Видання завершує чотиритомовий проєкт публікації джерел про Хмельниччину. Воно висвітлює роки...
Оксана Булгакова ・ Квітень 2018
Монографію присвячено святам і дозвіллю українців, які з різних обставин у роки Другої світової...

Розділи рецензій