Ярослав Калакура, Світлана Панькова та ін. Український історичний журнал, 2016, № 3, 4

Квітень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
340 переглядів

У рубриці «Історичні студії» третього числа часопису можна ознайомитися з узагальнювальними матеріялами про Михайла Грушевського, 150-річний ювілей якого вшановуємо цього року. Зокрема, історик Ярослав Калакура (Київ) характеризує Грушевського як фундатора історіографічних досліджень, а Світлана Панькова (Київ) розкриває специфіку творчої майстерні Грушевського на прикладі приготування і написання третього тому «Історії України-Руси».

«Історичні студії» продовжують матеріяли Василя Балушка (Київ), в яких той здійснює спробу етнічної атрибуції народности севрюків XIV–XVII століть. На думку Балушка, севрюки, попри схожість із росіянами, українцями та білорусами, становили окрему етнічну спільноту і зникли зі сторінок джерел у XVIII столітті, після того як їх асимілювали росіяни й українці. Олена Дзюба (Київ) звертається до текстів щоденників представників козацької еліти першої половини XVIII століття Якова Марковича та Михайла Ханенка і простежує характер та вплив на подальшу кар’єру універсальної освіти у Києво-Могилянській академії. Адміністративне районування болгарських етнічних селищ за часів радянської політики коренізації 1920-х років — тема статті Юлії Грищенко (Київ). Встановлено, що така політика сприяла досягненню культурно-освітньої мети і реалізації економічних можливостей українських болгар на півдні України. Результати польових досліджень Тетяни Пастушенко (Київ), Дмитра Титаренка (Донецьк / Кривий Ріг) та Олени Чебан (Одеса) лягли в основу статті про святкування 9 травня у 2014–2015 роках. Спільним знаменником в авторських спостереженнях є старі традиції у нових церемоніях.

Другу рубрику, присвячену проблемам методології, історіографії та джерелознавства, представляє стаття Оксани Кісь (Львів). Дослідниця розкриває методику та джерельні ресурси вивчення жіночого досвіду ҐУЛАҐу порівняно з практиками табірного життя жінок постсоціялістичних країн та США.

У розділі «Публікації» містяться матеріяли, що їх опрацював Юрій Мицик (Київ), про невідомий донині лист кримського хана Девлета І Гірея до польського короля Сиґізмунда ІІ Авґуста, а також матеріяли колективу київських дослідників (Людмила Ковпак, Святослав Юсов та Оксана Булгакова) про невідомі раніше документи щодо соціяльних аспектів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У наступному розділі «Історіографічна класика» Олексій Ясь (Київ) публікує раритетне дослідження Пантелеймона Куліша «Історія України од найдавніших часів» з авторськими коментарями.

Четверте число часопису продовжує тематику ювілею Михайла Грушевського. Руслан Пиріг (Київ) показує суспільне значення постаті Грушевського. Наступні два матеріяли стосуються родини історика, у яких публікуються раніше невідомі архівні документи. Ірина Матяш (Київ) оприлюднює джерела про еміґраційне життя Катерини Грушевської у світлі її листів із Женеви до Марії Жуковської. Оксана Юркова (Київ) торкається еміґраційної теми життя родини Грушевських у контексті публікації листів Михайла, Марії та Катерини Грушевських, адресованих Дмитрові Петрушевському.

У цьому ж розділі Валерій Томазов (Київ) аналізує умови та наслідки соціяльної адаптації родини грецьких купців в Одесі — братів Яніса і Томаса Ралі, простежуючи окремі сюжети долі їхніх нащадків. Тамара Вронська (Київ) розкриває методику радянських органів безпеки у репресуванні письменниці Зінаїди Тулуб. Статтю Марти Гавришко (Львів) присвячено соціяльній темі у відносинах чоловіків і жінок на прикладах насильства в ОУН та УПА у 1940–1950-х роках. Сергій Падалка (Київ) досліджує українське село в умовах соціяльно-економічного транзиту і ставить питання-дилему, чи це було трансформацією, чи виживанням.

Узагальнені результати своїх досліджень у рубриці «Методологія. Історіографія. Джерелознавство» представляють історик-метролог Неля Герасименко та історик-геральдист Віталій Перкун (Київ). Герасименко здійснила ретроспективний аналіз міри площі в українській історії, а Перкун описав особливості процесу розвитку допоміжних історичних дисциплін у Польщі упродовж 1988–2015 років.

У рубриці «На допомогу викладачеві історії» Ігор Щупак (Дніпро) опублікував до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру матеріял про уроки Голокосту в українській історичній науці та освіті. Цікаве дослідження про історика Мирона Кордубу, центральне місце у якому займає публікація його раритетної праці «Найважливіший момент в історії України», здійснив Олексій Ясь (Київ) у рубриці «Історіографічна класика».

Завершують число дослідження та матеріяли в рубриках «Рецензії та огляди» і «Хроніки».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ярослава Тимощук ・ Червень 2017
Опитані досить відверті в проговорюванні минулого, однак вони цензурують себе, коли йдеться про...
Інна Булкіна ・ Червень 2017
З одного боку, відлига і так звана «культурна дипломатія», що її західні попередники авторів книжки...

Розділи рецензій