Микола Котляр, Олександр Іщенко та ін. Український історичний журнал, 2016, № 1, 2

Квітень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
281 переглядів

Структура «Українського історичного журналу» — одного з провідних історичних часописів України, заснованого ще 1957 року, — містить традиційні сім розділів. У головному розділі «Історичні студії» першого числа вміщено статті українських та закордонних науковців, що тематично та хронологічно віддзеркалюють сучасні тенденції історичних студій. Це статті з історії Київської Русі: Микола Котляр (Київ) пише про міське самоврядування, а Олександр Іщенко (Новочеркаськ, РФ) про візантійську спадщину Володимира Мономаха в історичній пам’яті. Ранньомодерну та новістичну історію відображено у статтях Григорія Козубовського (Київ) про грошовий обіг на галицько-волинських землях у першій половині XIV століття, Андрія Заяця (Львів) про джерела поповнення населення волинських міст у XVI — першій половині XVII століття та Євгена Бевзюка (Київ), у якій запропоновано авторське уточнення до концепції неповної соціяльної структури словацького соціюму наприкінці XVIII — у першій половині XIX століття. Павло Гай-Нижник (Київ) аналізує ідею та крах «трудового принципу» державної моделі УНР на зламі 1918–1919 років. Завершують рубрику статті, присвячені Другій світовій війні: Іван Мрака (Львів) описує ставлення львів’ян до Червоної армії під час окупації Західної України восени 1939 року, а Ярослав Боршик (Київ) торкається питання польських «відплатних акцій» на Волині у березні–липні 1943 року.

У цій же рубриці другого числа чільне місце посідають матеріяли до 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського. Це концептуальні дослідження творчости ювіляра авторства Віталія Тельвака з Дрогобича, Ігоря Гирича та Наталії Шелудякової з Києва. Далі в розділі Андрій Бовгиря (Київ) досліджує інститут гетьманства у XVIII столітті крізь призму образу його чести. Андрій Руккас (Київ) висвітлює систему військового вишколу українських еміґрантів у польських школах підхорунжих у 1926–1939 роках.

Розділ, присвячений методології, історіографії та джерелознавству, зазвичай представлено двома-трьома статтями. У першому номері вміщено джерелознавче дослідження Олени Русиної (Київ) рукописного твору «Сказання про перемогу князя Костянтина Острозького під Оршею», а також статтю Наталії Самойленко (Одеса), у якій висвітлено тенденції розвитку китайської історичної науки. У другому числі Георгій Касьянов (Київ) торкається дискусійного питання про термінологію та генеалогію понять історичної пам’яті та історичної політики в сучасному науковому дискурсі. Не менш дискусійною є тема нових парадигмальних орієнтирів субдисципліни «Історична реґіоналістика», яку розкриває Ярослава Верменич (Київ).

Наступна рубрика змінна. У першому номері це «На допомогу викладачеві історії», де Володимир Ткаченко (Київ) пояснює зміни в геополітиці між Заходом та Росією. У другому числі це рубрика «Публікації», в якій уперше дру-куються важливі документи. Олег Бажан (Київ) виявив і представив документи про катастрофу на Чорнобильській АЕС, що їх раніше засекретив КҐБ УРСР.

Четвертий розділ «Історіографічна класика» покликаний актуалізувати й повертати до історіографічного процесу цінні праці. У першому числі Олексій Ясь (Київ) представляє роботу Михайла Грушевського «Степ і море в історії України. Кілька слів щодо пляну і перспектив сього досліду», супроводжуючи публікацію ґрунтовною статтею про історію рукопису. У другому —той же автор підготував до друку до 100-річного ювілею історикині Олени Компан рукопис її статті про соціяльну систему Запорозької Січі.

Наступні три рубрики, вміщені у всіх випусках журналу, мають науково-аналітичний та інформаційний характер. У них представлено рецензії та огляди нових історичних видань, хроніки наукових подій і ювілеї істориків.

На завершення в кожному числі подано відомості про нові надходження до наукової бібліотеки Інституту історії Украї ни НАН України.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ярослава Тимощук ・ Червень 2017
Опитані досить відверті в проговорюванні минулого, однак вони цензурують себе, коли йдеться про...
Інна Булкіна ・ Червень 2017
З одного боку, відлига і так звана «культурна дипломатія», що її західні попередники авторів книжки...

Розділи рецензій