Марія Дмитрієнко, Ярослава Іщенко, Юрій Мицик та ін. Український історичний журнал. 2003, №6

Серпень 2004
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
107 переглядів

Число відкривається статтею Олени Русіної «Проблеми політичної лояльности населення Великого князівства Литовського». Подану в рубриці «Питання української медієвістики» розвідку дещо умовно, але таки можна зарахувати до медієвістики; натомість уміщена тут-таки розвідка Петра Саса про посольство Війська Запорозького до московського царя Міхаіла Фьодоровіча середньовіччя не стосується ніяк, і безнадійну застарілість цієї періодизації самі ж редактори часопису й потверджують, друкуючи статтю Валерія Степанкова про Переяславську присягу 1654 року вже під рубрикою «Проблеми нової історії України». Так само до нової історії належать події, пов’язані з укладенням московського договору гетьмана Брюховецького (1665), що їх аналізує Віктор Горобець, і татарські набіги на українські землі, про які пише Олександр Галенко.

Марія Дмитрієнко розповідає про зміни в адміністративно-територіяльному устрої, які відбулися в Україні в 1919–1920 роках. Ця розвідка є пропозицією обережнішого і зваженішого підходу до адміністративно-територіальної реформи, що обговорюється в Україні сьогодні. Іншу цікаву тему порушує Ярослава Іщенко, описуючи плановані в УРСР в 1960-х роках, але незреалізовані геральдичні проєкти.

Юрій Мицик друкує в супроводі власних коментарів сім документів із краківських архівів, що проливають додаткове світло на історію Переяславської ради. Тему російсько-українських стосунків продовжує Валентина Матях, яка доходить висновку, що запровадження радянської концепції Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, яка закінчилася «возз’єднанням двох братніх народів», майже на 50 років усунуло тему українського національного державотворення XVII–XVIII століть із поля наукових досліджень. Дніпропетровський історик Олег Журба розповідає про творчість видатного українського інтелектуала останньої чверти XVIIІ століття Федора Туманського.

В наступному матеріалі також ідеться про одною з українських інтелектуалів кінця XVIII століття – Григорія Полетику: Леонід Мельник аналізує його погляди на Гетьманщину як державно-політичну одиницю. Насамкінець уміщено статтю Н. Герасименко про історичну спадщину Митрофана Довнар-Запольського (1864–1934).

О.М.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій