Наталя Яковенко (гол. ред.). Український гуманітарний огляд. Випуск 7

Липень 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
112 переглядів

Київ: Критика, 2001.

Сьомий випуск «УГО» відкриває ґрунтовний огляд головної редакторки піврічника професора Наталі Яковенко «Ничого не маєт бити дорожчого над вольность», присвячений двом синтезам із польської серії «Dzeje krajów Europy Środkowo-Wschodniej»: гостро контроверсійній розвідці Анджея Камінського «Historia Rzeczypospolitej wielu narodów 1505–1795. Obywatele, ich państwa, społeczeństwo, kultura» та традиційнішому нарисові історії Білорусі від найдавніших часів до кінця XVIII століття (розглянуто польське та білоруське видання). Алєксандр Філюшкін із Петербурґа (автор навдивовижу некомпетентного допису про «УГО», нещодавно надрукованого в московському «Логосі») рецензує підсумковий збірник праць А.Л.Нікітіна «Основания русской истории: Мифологемы и факты», тут-таки, за допомогою авторитету Гейдена Вайта, критикуючи методологічні засади демітологізаторської історіографії, яку називає «історією з погляду здорового глузду». Кімітіка Мацузато аналізує вади, притаманні книжці Валентини Шандри про Малоросійське генерал-губернаторство 1802–1856 років, а Ярослав Грицак оскаржує висновки Романа Чмелика щодо малої української селянської сім’ї другої половини XIX – початку XX століття, заразом пропонуючи власну візію проблеми. Андрій Кулаков вельми успішно заходиться полемізувати з тлумаченням Марксової філософії, запропонованим у книжці Анджея Валіцького «Марксизм і стрибок у царство свободи», а Віктор Мойсієнко у докладній лінґвістичній аналізі доводить неслушність потрактування Уладзіміром Свяжинським офіційної мови Великого князівства Литовського як старобілоруської, натомість наголошуючи її типово поліські лінґвальні риси. Завершується розділ «Проблеми» оглядом літератури, присвяченої іконі Холмської Богоматері, – його підготував Вальдемар Делюґа.

У розділі «Дискусії» Наталія Подаляк закидає поверховість і наукову некоректність «Історії европейської цивілізації» Олени Джиджори, Віталій Михайловський викриває джерелознавчу безпорадність Олега Мальченка, автора книжки про укріплені поселення Брацлавського, Київського та Подільського воєводств у ХV–ХVІІ століттях, Юрій Волошин розповідає про невдалу спробу Сергія Таранця дати собі раду з історією старообрядництва на Поділлі, Андрій Руккас гостро критикує біографічний довідник Мамуки Гогітідзе «Грузинський генералітет», виданий у світ київським Інститутом археографії, нарешті, розлога стаття Світлани Кузьміної продовжує традиційну вже для «УГО» тему нефахового юркевичезнавства, а полемічні нотатки Олександра Галенка демонструють похибки, що їх припустилися перекладачі та коментатор «Подорожнього щоденника» Даніела Крмана. Насамкінець, окрім низки цікавих, докладних і змістовних оглядів, подибуємо доволі прикметного, з огляду на звичаї нашої гуманітарної спільноти, листа ображеного на рецензентів «УГО» професора Ушкалова, на закиди якого відповідає пані Наталя Яковенко.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Сергій Гірік ・ Листопад 2016
Черговий том «Запісаў» є найбільшим за обсягом випуском альманаху в його історії, що сягає майже...
Дмитро Шевчук ・ Травень 2016
Сторіччя від початку Першої світової війни — це нагода замислитися про причини і наслідки цієї...

Розділи рецензій