Ірина Колесник, Олександр Філюшкін, Володимир Кулик.... Український гуманітарний огляд. Випуск 5

Серпень 2001
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
160 переглядів

Київ: Критика, 2001.

П’ятий випуск «УГО» відкриває ґрунтовна розвідка Василя Лісового «Дискусія як спілкування в контексті “проблемного поля”», в якій автор, звертаючись до полеміки в «УГО» та «Критиці» навколо двох останніх книжок Миколи Рябчука, аналізує методику дискурсивного обговорення науково-гуманітарних текстів, прийняту в нашій академічно-журналістській спільноті, сам «спосіб арґументації та з’ясування тих проблем, які неявно входить в арґументацію». Головним об’єктом критичної уваги дослідника стають постмодерністські техніки, що їх Рябчукові опоненти використовують задля деконструкції та спростування його «креольської концепції». Здається, «УГО» чи не вперше надає свої шпальти під теоретико-методологічну, а не суто рецензійну статтю, і це може свідчити як про певне розширення жанрових рамок видання, так і про зацікавлення рефлексією щодо засад критичного дискурсу взагалі.

Розділ «Проблеми» продовжують вельми позитивні рецензії Ірини Колесник на книжки Леоніда Зашкільняка з методології історії й Олександра Філюшкіна – на лекційні курси московського історика Ігоря Данілевського з давньорусистики, гострополемічна стаття Володимира Кулика «Перечитування історика», присвячена українському виданню статей та есеїв Романа Шпорлюка з історії України, Росії, Польщі та Білорусі, досить скептичний відгук Володимира Кравченка на збірник статей російських науковців «Національні історії в радянській і пострадянських державах» і огляд Володимиром Булдаковим російської літератури з історії комуністичних репресій, зокрема за національною ознакою.

В розділі «Дискусії» Олександр Галенко прискіпливо й іронічно демонструє всі ґанджі нинішньої кримської тюркології (російсько- і україномовної) на прикладі нещодавно виданих у новому російському перекладі «Сеяхар-наме» Евлії Челебі й антології середньовічної кримськотатарської поезії, а таокж книжки про літописні твори Мегмеда Сенаї та Галім Ґерей Султана з доданням українського перекладу (її авторові Ф. Туранли рецензент цілком переконливо закидає невігластво та схильність до плаґіату). Ірина Валявко демонструє методологічні, мовні та фактичні вади монографії Леоніда Ушкалова «З історії української літератури XVII–XVIII століть»; Тетяна Яковлева доволі жорстко реаґує на критику її книжки Віктором Горобцем у другому випуску «УГО», закидаючи йому, серед іншого, неполіткоректність формулювань, що сам п. Горобець далі мимохідь підтверджує у своїй прикінцевій репліці, а Вальдемар Делюґа подає розлогу відповідь на рецензію Володимира Александровича, друковану в тому-таки другому випуску.

В розділі «Огляди» подибуємо дописи Віктора Малахова, Ігоря Чорновіла, Терези Хинчевської-Генель, о. Марка Скірки, а також Діани Клочко, Марії Гелитович, Петра Кулаковського, Віталія Михайловського, Девіда К. Робінсона та інформацію Ернеста Гийдела про наукові записки ужгородського Інституту Карпатознавства «Carpatica-Карпатика» у 1992–2001 роках.

Зауважмо, що, як і завжди, писані західноєвропейськими мовами тексти подаються в перекладі; натомість «слов’яномовні» публіковані у ориґіналі.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Розділи рецензій