Юрій Присяжнюк. Українське селянство Наддніпрянської України: соціоментальна історія другої половини XIX – початку XX ст.

Серпень 2008
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
233 переглядів

Черкаси: Вертикаль, 2007.

На матеріялі ментальних рис і структур повсякдення автохтонного селянства Наддніпрянщини дослідник описує розмаїття формалізованих езотеричних ознак тяглости селянського буття й доволі креативний чинник окремо взятого життя звичайного українського хлібороба за часів, коли до його усталеного віками й поколіннями традиційного укладу втрутилися процеси модернізації. Після достатньо давніх праць Костомарова, Григор’єва-Наша, Липи, Яніва та інших знавців психології українського селянства Присяжнюкова монографія прикметна новим баченням геокультурних особливостей формування його самости на теренах підросійської частини України. Також по-новому звучать малоросійські сподівання «землі та волі» середини XIX століття, неоднозначна оцінка «емансипації» кріпосного люду в 1861 році.

Роботу цікаво читати, тому що «великий незнайомець» зрештою таки постає у ній реальним дієвим суб’єктом історії, який будь-яку подію політичного, економічного чи соціяльного характеру деформує відповідно до відомої (зручної) лише йому кон’юнктури стосунків. Не обтяжуючи свій текст ідеологічними чи то пак політизованими інвективами, Юрій Присяжнюк показує, як пересічний «малорос» зустрічав виклики економічної, політичної та національної модернізації другої половини XIX – початку XX століття. Автор насамперед прагне збагнути мотиви поведінки, ієрархію цінностей українських селян, а не те (але почасти й те), як їх враховували або не враховували уряд, політичні партії, діячі революційного та національного руху.

До чеснот книги варто віднести концептуальне висвітлення духовних орієнтирів «мужицького» світобачення, серед яких родинно-сімейні, релігійно-побутові ідеали, своєрідне ставлення до знахарства та лікування. Вочевидь виправданим виявився авторський посил на вивчення чинника праці як одного з ключових «фетишів» ув ієрархії цінностей представника аґрарного суспільства. Відповідно до цього з’являється достатньо реалістична картина «соціяльної активности» селян, опосередкована рільництвом. Інші форми соціяльної активности (зокрема, політичної та в питанні здобуття освіти) теж розглянуті крізь призму синтезу «внутрішньої» та «зовнішньої» історії верстви.

Окремо в монографії представлено долю пореформеного селянства на шляхах ринкової трансформації (питання сервітутів, орендних стосунків, кооперації). До складних духових перипетій, що визначали самопочуття тогочасного хліборобського загалу, додано фермент етнічних узаємин із німцями-колоністами, євреями та іншими етнонаціональними групами.

Зрештою, дослідник виходить на нове бачення такої популярної сьогодні наукової проблеми, як проблема етнокультурної (у перспективі – національної) ідентичности українського селянства. Присяжнюк робить принаймні два великих заділи у цій площині. Перший, коли стверджує, що збереження ментальних основ усталеного укладу («головно актів домашнього, родинно-господарського характеру») не спонукало хліборобів «по-модерному» замислюватися над цінністю того етнокультурного середовища, до якого вони належали. Другий бачимо як висновок, – конвенційний і більш відомий в історіографії, хоча до кінця так і не усвідомлений, – про те, що, успадковуючи через покоління зразки панівних соціяльних практик, рільники «об’єктивно» виконували історичну місію збереження етнокультурної ідентичности.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій