Олег Петрук (ред.). Українське небо. Студії над історією астрономії в Україні

Квітень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
333 переглядів

Львів: Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України, 2014.

Видання має на меті цілісно представити історію розвитку астрономії на українських землях. Однак термін «астрономія» як позначення науки, можливо, не надто сюди пасує. Адже зібрані тексти присвячено переважно уявленням про Всесвіт від найдавніших часів до приблизно кінця XVIII — початку ХІХ століття, тобто часу, відколи починається відлік астрономії як науки в сучасному розумінні. Редактор збірника Олег Петрук у передмові описує народження ідеї книжки з постановки питання: що, власне, було з астрономією в Україні до кінця XVIII cтоліття, коли з’явилися обсерваторії при університетах? Пошук розпорошених у різних джерелах відомостей утвердив його переконання, що інтерес до фіксації закономірностей руху небесних тіл існував упродовж усього часу, коли на українських землях мешкали люди, а перші письмові згадки, що відображають астрономічні знання, датовано VI століттям. Тож можна ствердити, що у виданні здійснено певну реконструкцію передумов становлення астрономії як науки в Україні на основі аналізу археологічних знахідок, писемних джерел та мистецьких пам’яток. Саме через це проєкт має міждисциплінарний характер, оскільки тут зібрано статті не лише астрономів, а й археологів, етнологів, філологів, мистецтвознавців, істориків.

Збірник поділено на чотири розділи. У першому, що має назву «Археоастрономія», ідеться про найдавніші свідоцтва спостережень за небом. Його відкриває стаття Ірини Вавилової і Тетяни Артеменко, в якій подано опис археологічних знахідок, що можуть свідчити про наявність певних астрономічних уявлень у наших предків. Микола Чмихов звер-тає увагу на неолітичні уявлення про Всесвіт, що засвідчують появу перших принципів спостереження за небом, а також досліджує виникнення зодіяку та його розвиток. Сергій Пустовалов звертається до вивчення зовнішніх ознак курганних святилищ, маючи на меті виявити їхнє астрономічне призначення. Завершують розділ стаття Миколи Бандрівського, в якій представлено археологічні свідчення про спостереження за небесними світилами в кінці ІІ — на початку І тис. до н. е. на території Західного українського лісостепу, а також стаття Тараса Ткачука про окремі знаки і символи, що можуть позначати небо та місяць на кераміці культури Трипілля-Кукутень.

У розділі «Уявлення» розглянуто образи небесних об’єктів у давньому мистецтві й народній творчості. Зокрема, тут уміщено розвідки Надії Федорович про українську народну «астрономію», себто відображення знань про небесні об’єкти в українському фольклорі, обрядовості і традиційній матеріяльній культурі, а також про описи астрономічних явищ у літописах та давній українській літературі; огляд авторства Оксани Колтачихіної загальних аспектів розвитку уявлень про народження, будову та еволюцію Всесвіту, що панували в Україні від найдавніших часів до XVII століття; дослідження Катерини Диси, в якому проаналізовано астрологічні тексти, вміщені в рукописних господарських порадниках Гетьманщини; статтю Марти Федак про астрономічні мотиви в українському іконописі; аналіз астрономічної тематики в пам’ятках давнього українського мистецтва, що його здійснив Олег Сидор; статтю Ірини Процик, присвячену власним астро-номічним назвам в українській мові.

У третьому розділі «Знання» вміщено статті, які узагальнюють астрономічні уявлення та знання, сформовані на українських землях. Його відкриває стаття Івана Климишина про властивості календарів та особливості календарних обрахунків, що використовувалися в Київській Русі. Тетяна Люта присвятила дослідження описові історії вимірювання сакральних пам’яток Києва на прикладі Успенського собору Києво-Печерської лаври. У розвідці Ярослава Матвіїшина увагу зосереджено на поширенні геліоцентричних ідей в Україні. Продовження розгляду теми знаходимо в статтях Людмили Шевченко-Савчинської та Костянтина Балашова про астрономію в латиномовних текстах України, а також Володимира Шелухіна про академічну історію астрономії в Києво-Могилянській академії XVII–XVIII століть. Низку текстів розділу присвячено окремим постатям, які вплинули на розвиток астрономічних уявлень. Тут подибуємо статті про Мартина з Журавиці (Ярослава Матвіїшина), Юрія з Дрогобича (Ярослава Ісаєвича, Олега Петрука, Наталії Царьової, Марії Кашуби), Яна Лятоса (Петра Кралюка і Михайла Якубовича), Феофана Прокоповича (Ярослава Матвіїшина). Завершує розділ стаття Богдана Новосядлого та Степана Апуневича про заснування першої астрономічної обсерваторії в Україні.

В останньому розділі вміщено описи писемних і друкованих джерел із відомостями про астрономічні та природні явища. Зокрема, тут подано відомості про покрайні записи та календарні таблиці в Апостолах, Євангеліях і Псалтирях (Віра Фрис), записи читачів на примірниках Почаївських стародруків (Наталія Заболотна), стародруки XV–XVIIІ століть з астрономічної тематики у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (Юлія Рудакова та Ганна Андрусенко), джерела до вивчення діяльности Юрія Дрогобича (Марії Ваврич та Наталії Кошик). Завершує розділ довідка Івана Климишина про числові значення кириличних літер.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Оксана Купер ・ Квітень 2018
Це історична книжка про епоху та її мешканців, проте фахівці з різних галузей знайдуть у ній чимало...
Олександр Аврамчук ・ Грудень 2017
Суспільний резонанс теми польського руху «Солідарність» зміцнюється неоднозначністю...

Розділи рецензій