Іван-Павло Химка, Микола Крикун, Юрій Присяжнюк та ін. Україна модерна. Число 6

Жовтень 2001
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
265 переглядів

Львів: Інститут історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка, 2001.

Шосте число річника «Україна модерна» відкривається концептуальним нарисом професора Альбертського університету Івана-Павла Химки «Історія, християнський світ і традиційна українська культура: спроба ментальної археології»; у свій спосіб тему традиційної української спільноти продовжують автори інших статей: львівський історик Микола Крикун аналізує склад населення домогосподарств у Житомирському повіті Київського воєводства 1792 року; Юрій Присяжнюк на матеріалах Наддніпрянської України розглядає поняття «праці» як цінності у колективній психології українських селян післякріпосницької доби; Володимир Меджецький досліджує проблему участі селян у націєтворчих процесах Центральної та Східної Європи у другій половині XIX – на початку XX століття, а Ярославові Грицаку йдеться про сприйняття галицькими українцями давньоруської спадщини, а відтак про конструювання їхньої історичної пам’яті. Грицак публікує в цьому числі «України модерної» ще один свій матеріал – інтерв’ю з Євгеном Сверстюком про колізії навколо Франкових ідей та загальну духовну атмосферу у Львівському університеті в перші повоєнні роки.

У відділі «Документи» Петро Кулаковський публікує Інструкцію сеймику Чернігівського воєводства 1646 року, Мирослава Керик – інвентар та акт оцінення майна бродівського ливарника XVIII століття, а Ігор Чорновол – лист Томислава Розвадовського до Марії з Шимановських Розвадовської з описом його поєдинку з Теофілом Окуневським.

Андрій Заярнюк в есеї «Інша Європа» продовжує давню дискусію про книжки Ларі Вулфа (залучаючи до обговорення ще й розвідку Дерека Саєра «Береги Богемії. Чеська історія») та концепції «відкриття» чи то інтелектуального конструювання Східної Європи, – зрештою, це дискусія про перспективи (чи безперспективність) постмодерністського підходу до історії, яку розпочав Олексій Толочко у «Критиці» аж 1998 року (див. чч. 7-8 та 11), і яка відтак час од часу спалахує на сторінках різних видань. Подибуємо також низку рецензій: Кость Бондаренко відгукується на книжку Анатоля Камінського про Василя Охримовича, Ярослав Глистюк аналізує працю Івана-Павла Химки «Релігія та національність у Західній Україні» («Religion and Nationality in Western Ukraine. The Greek Catholic Church and the Ruthenian Movement in Galicia. 1867–1900»), де, вважає рецензент, дуже цікаво поставлено складне й малодосліджене питання про взаємозв’язок між релігією та національністю; Сергій Демидов представляє читачеві публіцистичний нарис білоруського дослідника Сергія Ткаченка «Повстанська армія: тактика боротьби», присвячений історії УПА та організації українського повстансько-партизанського руху в 40–50-х роках, Ліліана Гентош  реферує монографію Ілая Прізеля з історії міжнародних відносин і формування національних ідентичностей у Центрально-Східній Європі («Natioanal Identity and Foreign Policy. Nationalism and Leadership in Poland, Russia and Ukraine»), а Леонід Зашкільняк – дослідження Анатолія Кругляшова «Драма інтелектуала: політичні ідеї Михайла Драгоманова».

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій