Томаш Зарицький, Тетяна Журженко, Олена Петренко.... Україна Модерна. 2011, № 18

Серпень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
116 переглядів

18-й випуск «України Модерної» є спробою узагальнити дискусії, які точилися впродовж останніх двадцяти літ навколо феноменів кордону та прикордоння. Привід до розмови дає нарешті перекладений по-українськи і поданий тут знаковий для цієї теми текст – статті класика американської історіографії Фредерика Джексона Тернера «Значення фронтиру в американській історії» (1893). Обмін думками у «Форумі» показує, що більшість авторів визнають актуальність Тернерової концепції, хоча політична постава автора та його світогляд на сьогоднішній день є неприйнятними. Водночас учасників дискусії захоплюють перспективи, що їх відкривають border studies, – скажімо, можливість уникнути втискування України у бінарну опозицію координат «Схід–Захід» (Володимир Кравченко) або ж розглянути деякі раніше не помічені проблеми (Андреас Капелєр, Бйорис Куцмані).

Томаш Зарицький вивчає способи «використання» дискурсу прикордоння, до яких вдаються представники периферійних еліт Центрально-Східної Европи, як дискурсу влади. Тетяна Журженко зосереджується на українсько-російському прикордонні (Харкові та Білгороді) й розглядає різні підходи реґіональних еліт України та Росії до трактування пам’яті про Другу світову війну в процесі її націоналізації.

Тема пограниччя є також наскрізною у гарвардському обговоренні нової книжки Тимоті Снайдера «Криваві землі: Европа між Гітлером і Сталіним», транскрипт якого редакція розмістила у рубриці «Книжковий форум». Для прикладу, Тері Мартин, Сергій Плохій і Тимоті Снайдер не раз наголошують на важливості наявного кордону між УРСР і Польщею та його впливу на сталінську політику в радянській Україні, особливо на початку 1930-х років.

Окрім «фронтирних» ідей, уміщені в цьому томі праці порушують багато інших проблем: від гарячих дебатів про характер діяльності ОУН і УПА в 1930–1940-х роках до суперечки про термінологію в історіографії українських радикальних селянських сект XIX століття. Цілий спектр механізмів, що їх у боротьбі проти «українських націоналістів» вдало використовували радянські та польські служби безпеки для вербування аґентів серед «оунівців», відкриває перед нами Олена Петренко. Стаття Вероніки Вендланд у спеціяльній рубриці «Майстерня історика» пропонує поглянути на історію Чорнобильської аварії з дещо нових методологічних позицій: транснаціональної та глобальної історії, візуальної історії, нової екологічної історії та студії катастроф – безперечно, це може розширити наше розуміння значення Чорнобилю та вивести його поза національні рамки.

Провідну тематику тому завершують спогади про Ярослава Дашкевича (1926–2010) – українського історика, який одним із перших увів тему «пограниччя» в українську історіографію.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Сергій Гірік ・ Листопад 2016
Черговий том «Запісаў» є найбільшим за обсягом випуском альманаху в його історії, що сягає майже...
Дмитро Шевчук ・ Травень 2016
Сторіччя від початку Першої світової війни — це нагода замислитися про причини і наслідки цієї...

Розділи рецензій