Софія Андрухович, Юрій Винничук, Сергій Жадан.... УКРАС. Українсько-сербський збірник. Випуск 2 (2)

Грудень 2008
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
144 переглядів

Київ: Темпора, 2007.

Другий випуск українсько-сербського збірника (на перший «Критика» відгукнулася у ч. 5 за 2007 рік, с. 31) відкривають маніфести сербського аванґарду – «Освідчення Суматрі» Мілоша Црнянського, «Маніфест експресіоністичної школи» Станіслава Винавера, «Маніфест» Бранка Ве Полянского, «Пробудження свідомости (Юда)» Растка Петровича, «Програма Гіпнізму» Раде Драїнаца та «Позиція надреалізму» групи авторів. Обрані тексти дають змогу пов’язати термін «аванґард» не лише з французькою чи російською літературами, а звернути увагу на таку близьку і таку незнану в нас сербську культуру. Окрім першоджерел, тут представлено критичний матеріял – статтю Бояна Йовича, який акцентує увагу на жанрі маніфесту як одному з чільних елементів аванґардистської поетики.

Тема другого розділу – «Никола Тесла – образ у мистецтві». Один із найцікавіших матеріялів цього розділу – стаття Міланки Тодич, присвячена фотографіям, що ілюстрували наукові публікації Николи Тесли. Проте йдеться головно не про фотографію як спосіб засвідчити експерименти сербського науковця з електричним струмом, а про «подвійну ідентифікацію», про самопрезентування та створення власного образу – «як манекена і франта та як науковця й винахідника». Подальші статті цього розділу розкривають образ Николи Тесли у драмах Мілоша Црнянського, Стевана Пешича й Мілиці Новкович та у прозі, зокрема, у зв’язку з зображенням учених у літературі – починаючи від Прометея і Фауста й закінчуючи образами науковців у романі Велдона Дж. Коба «На Марс із Теслою, або Таємниця прихованих світів» (1901) і в анімаційних фільмах 40-х років XX століття. Обрана тема та постать привертають увагу й тим, що дають змогу розглянути способи мітотворення та введення до національного канону – святкування на державному рівні (2006 року відзначали 150-ліття від дня народження Николи Тесли), увічнення у пам’ятниках, на монетах і банкнотах, створення нового літературного образу: роман «Тесла, молодість» Владимира Пиштала, який Алла Татаренко характеризує як «постмодерну казку про Теслу, антижитіє, ґотичну біографію». Все це дає багатий матеріял для порівняння з реаліями пострадянських держав.

Мистець, якому присвячено третій розділ, – Емір Кустуріца, – добре знаний, але навіть досвідчених кіноманів зацікавлять статті «Іван Миколайчук – Емір Кустуріца. Мистецькі перетини» Лариси Брюховецької та «Музика в фільмах Еміра Кустуріци» Катерини Хасанової. А загалом у цьому розділі менше науково-критичних оцінок, а більше захвату та емоцій: про свої враження від творчости режисера розповідають Софія Андрухович, Юрій Винничук, Сергій Жадан, Богдан Жолдак та Марія Матіос, щирістю сприйняття спонукаючи знову переглянути фільми «балканського Феліні» й послухати музику Ґорана Бреґовича.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Січень 2014
Обкладинку числа «Проникливий погляд. Комунізм і його епоха» прикрашає колаж із пам’ятником...

Розділи рецензій